Космос. Живий Космос

Земля, колиска життя і розуму, чи єдиний вона носій життя і розуму у Всесвіті? По-різному відповідають сьогодні вчені на це запитання. Одні вважають, що життя-явище надзвичайно рідкісне, що з десятків тисяч планет тільки на одній можуть скластися підхожі умови для виникнення життя. Інші вважають життя досить ординарним явищем природи. Але ніхто не знає, за яких умов виникають у процесі розвитку живих істот розумні істоти й чи обов'язковий цей етап.

Автори цієї книги не вважають нашу планету надрідкісною щасливою обраницею. Ми вважаємо, що життя розповсюджене далеко ширше. І тому-то, певно, тут буде доречно навести частину розповіді акад. АН БРСР В. Ф. Купревича, записаної одним з авторів цієї книги.

Ось що сказав учений. «Героїчний прорив у космічний простір, здійснений радянською наукою в останні роки, ставить перед багатьма земними галузями знання зовсім нові запитання. Зароджується новий розділ науки про життя -космічна біологія. Завдання космічної біології-науки найближчого майбутнього - знайти і вивчити життя, живі істоти, що живуть у космічному просторі, на планетах.

Ми впевнені, що в космічному просторі буде виявлено живу речовину. Адже головним аргументом проти її наявності було раніше твердження, що живе не може витримати згубних ультрафіолетових випромінювань і космічних променів. Сьогодні ми можемо з певністю сказати: життя значно легше пристосовується до різних умов, що існують в природі, ніж ми допускаємо.

І не Земля так уже прекрасно пристосована для життя, а життя прекрасно пристосувалося до наших земних умов. Живі істоти живуть на Землі не тому, що атмосфера оберігає нашу планету від космічних та ультрафіолетових променів. Ні, ці промені згубні для землян тому, що їх немає на Землі і ми не пристосувалися до них. Атмосфера не тому пропускає промені видимого спектра, що органи зору земних істот сприймають саме ці промені. Ні, наші очі пристосувалися бачити в цих, а не в інших променях тому, що ці промені проходять крізь атмосферу.

Виявлено дивовижні бактерії, які живуть на уранових рудах і в результаті своєї діяльності відновлюють із сполук майже чистий уран. Звичайно ж, і вони зазнають дуже інтенсивного випромінювання, яке, очевидно, тільки сприяє їх життєдіяльності. Виявлено живі бактерії і в нафті, піднятій з глибини трьох кілометрів.

З точки зору живих істот, які розвинулися в космічній пустоті або на далеких планетах, очевидно, неможливе життя на поверхні Землі.

Очевидно, дослід має переконати і тих з нас, хто ще не вірить в існування життя на планетах або навіть у космічній пустоті. Цей дослід не можна було поставити лише кілька років тому. Адже природа оточила нашу планету надзвичайно потужним природним стерилізатором. Це - наша атмосфера, врізуючися в яку, згоряють незліченні космічні порошинки, і тільки великі куски речовини, обпалені й обплавлені, досягають поверхні Землі. Звичайно, безглуздям є чекати, щоб крізь цей стерилізатор «проскочили» крихітні грудочки космічного життя.

Тепер становище різко змінилося. Людина сама вийшла в космічний простір. Уже можна уявити собі конструкцію спеціальних пасток для пошуків живого в міжпланетному просторі. Звичайно ж, було б надто зухвалим вважати, що ми виявимо там складноорганізовані істоти. Ні, йдеться в першу чергу про крихітні крупинки живого типу вірусів або спор найпростіших мікроорганізмів».

Ми не можемо поки що запропонувати інших способів для вивчення цього життя, крім звичайно прийнятих: вирощування окремих культур на відповідному живильному середовищі, бульйоні. Але ж живе космосу може різко відрізнятися від земного живого. Ці відмінності можуть бути і принциповими. Можна уявити життя, яке розвинулося не на основі вуглецевих сполук, а на основі, наприклад, кремнієвих молекул. Яке ж живильне середовище буде придатним для розведення кремнієвих бактерій? Звичайне, органічне середовище тут явно не підійде, а ми не навчилися варити бульйон з кварцу або інших сполук кремнію.

Надзвичайно важливим є нині і питання про зустріч з життям на інших планетах.

Очевидно, до складу першої ж експедиції, яка буде відправлена на будь-яку планету, має бути включений біолог-систематик. По-перше, не так-то просто встановити там наявність життя у відмінних від земних формах. По-друге, виявивши живе, треба буде дати зразу ж прогноз про розповсюдженість і рівень життя на планеті. Так, знайшовши лишайники, біолог-систематик одназу ж передбачить наявність на планеті грибів та водоростей, а також реальну можливість знаходження вищих форм рослин (лишайники відомі на Землі з крейдяного періоду, не раніше!), а значить, і багатої фауни членистоногих і так далі. По-третє, треба буде постаратися зразу ж з'ясувати потенціально можливі взаємовідносини земного і неземного життя. Може виявитися, що чужі мікроорганізми в якихось відношеннях різко перевершують земні. І така зустріч буде дуже небезпечною для відважних космонавтів-землян.

Все це далеко не пусті питання. Може статись і протилежне: земні мікроорганізми будуть згубними для чужого життя і завдадуть йому непоправної шкоди. Ось чому старанно стерилізуються ракети, які відправляють на Місяць, Венеру і Марс.

Звичайно, цілком імовірно й інше. Можливо, що будуть виявлені такі живі організми, які стануть надзвичайно корисними на Землі.

Астрономи твердять, що природні умови на Марсі далеко суворіші, ніж на Землі. І, може, марсіанські рослини, якщо такі існують, дадуть нам змогу перетворити в найродючіші поля наші сьогоднішні тундри... Але все це поки що сфера здогадок.

Зустріч з розумними істотами колись відбудеться. Уявімо собі, що земні космонавти зустрінуть істоти, подібні до людей кам'яного віку. Ця зустріч буде для землян не набагато цікавішою, ніж зустріч з живим мамонтом... Уявімо собі, що астронавти опиняться на планеті з розумними істотами, які випередили нас на два десятки тисяч років,-саме такий відрізок часу відділяє нас від людей кам'яного віку. Зважимо на те, що більш стрімкий розвиток науки і техніки віддалить наших нащадків від нас за двадцять тисяч років, значно далі, ніж ми відійшли від печерних людей. Звичайно ж, ми з нашим рівнем знань і помилками, повільним мисленням і сприйманням, мабуть, здамося їм примітивними й не гідними спілкування. Можливо, вони постараються уникнути будь-якого контакту з нами і, звичайно, зроблять це так успішно, що земляни не зможуть, мабуть, переконатися в їх існуванні.

Не виключена, наприклад, можливість і такого варіанту зустрічі, при якій ми дістанемо безліч невідомих нам знань про природу, завдяки чому наша наука зробить неймовірний ривок у далеке майбутнє. Однак це-тільки гіпотези.

Продовження тут...