26 квітня 2012 року, минуло рівно 26 літ з того моменту, як на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) прогримів потужний вибух. Найбільша за всю історію атомна катастрофа, не пов'язана із застосуванням зброї, зруйнувала активну зону реактора четвертого енергоблоку, а величезна кількість радіоактивних продуктів була викинута в атмосферу. Вогонь охопив машинний зал і загрожував перекинутися на третій енергоблок АЕС. На щастя, через кілька годин пожежникам вдалося загасити полум'я. Про цю сумну і трагічну подію, героїв-ліквідаторів, які мужньо боролися з радіацією, написано чимало. Сьогодні пропонуємо розповідь про маловідому сторінку цієї події. Її автор - наш земляк Ярослав СОЧКА. У 2004 році він видав книгу «НЛО. Зроблено в Україні». Цим матеріалом ми започатковуємо серію публікацій про зафіксовані фахівцями загадкові візити на нашу планету космічних тіл...
ПІВ-ЄВРОПИ МОГЛО ЗЛЕТІТИ У ПОВІТРЯ
Четвертий блок передбачалося ста вити на плановий профілактичний ремонт. Але перш ніж заглушити реактор, керівництво ЧАЕС вирішило провести ряд експериментів, бажаючи з'ясувати, як довго за рахунок обертання ротора за інерцією буде вироблятися електроенергія, а також вивчалася вібрація турбіни. О першій годині ночі 25 квітня почали знижувати потужність енергоблоку, а о 14 годині відключили систему аварійного охолодження реактора. До цього часу сам реактор треба було повністю заглушити. Але в системі «Київенерго», як на зло, в той момент не вистачало електроенергії, і диспетчер з Києва, нічого не знаючи про експерименти, не дозволив зупиняти четвертий енергоблок. Так і виникли передумови трагедії', наслідки якої багато тисяч людей відчувають на собі й досі.
Чорнобильський реактор викинув у навколишнє середовище в 20 000 разів більше радіації, ніж наслідки  бомбардування Хіросими і Нагасакі! Але ж могло бути ще гірше. Справа в тому, що потужний вибух на ЧАЕС від 26 квітня 1986-го виявився тепловим (четвертий блок був зруйнований перегрітим паром). Найстрашнішого, що могло статися - ядерного вибуху - не відбулося. А тим часом в реакторі лише четвертого блоку знаходилося близько 180 тонн збагаченого урану! Якби відбувся повномасштабний ядерний вибух, половина Європи злетіла б у повітря, а інша половина померла б від променевої хвороби (до речі, до 2000 року від цієї самої променевої хвороби встигло відійти в інший світ близько 300 000 чоловік).
Європа відбулася лише легким переляком! Сьогодні можна так говорити, з огляду на передбачуваний масштаб наслідків аварії на ЧАЕС, якби відбувся ядерний вибух. Теплового виявилося достатньо для колосального збитку господарству України і здоров'ю багатьох мільйонів людей.
Через два роки після страшних подій на ЧАЕС в уфологічних та іншого роду виданнях Радянського Союзу, а пізніше і країн СНД, що спеціалізуються на темі аномальних явищ, починає миготіти інформація, нібито ядерному вибуху на Чорнобильській АЕС запобігли... НЛО!
Така версія наводила розсудливих людей на думку, що хтось породжує чутки (минуло два роки, до того ж красиво виходило: інопланетяни - рятівники людства), але «качка» виявилася нічим іншим, як свідченням багатьох очевидців - безпосередні учасники подій тієї страшної ночі і розбуджені вибухом чорнобильці протягом шести годин спостерігали над четвертим блоком... «літаючу тарілку».
Оскільки факт спостереження НЛО в небі над Чорнобилем у ніч аварії приховати було неможливо, влада вдалася до свого звичайного прийому - дезінформації населення. Важким виявилося це завдання, оскільки одиничним спостерігачам легко і просто «закрити рота», як це багато разів робилося у багатостраждальному СРСР, але мова йшла про сотні очевидців, а тому влада стала розпускати чутки і версії, маючи на меті відбити бажання «серйозних людей» вірити у всі ці «казки» про НЛО над Чорнобилем. Особливо мусувався слух про те, що НЛО і були «причиною аварії» і навіть, що «НЛО підірвав реактор четвертого блоку» ...
Час розставив крапки над «і». Уфологи (дослідники феномену НЛО) відокремили «зерно від полови», зібрали великий фактичний матеріал. Настав час задуматися: якщо НЛО - ліквідатор Чорнобильської аварії, то як розцінювати такий вид втручання? Адже виходило, що пілоти НЛО - борці за виживання людської раси!
Сьогодні про це, та й у цілому про НЛО - ліквідаторів Чорнобильської аварії, пишуть і продовжують писати багато. Причому, з плином часу особливо помітна тенденція віри, ніж сумніву. Практично всі об'ємні уфологічні книги, які видаються на просторах СНД, в обов'язковому порядку містять розділ про чорнобильські «тарілки» і суперечливі часом роздуми з приводу наданої людству допомоги.
НЛО ЗБИВ РІВЕНЬ РАДІАЦІЇ У ЧОТИРИ РАЗИ
Одним з перших і плідних дослідників НЛО-інциденту над Чорнобильською АЕС був український уфолог із Гостомеля Валерій Кратохвиль, котрий зібрав і проаналізував свідчення очевидців. У серпні 1990 року В.Кратохвиль розшукав людину, підняту по тривозі в ту трагічну ніч, Михайла Андрійовича Варицького, старшого дозиметриста УДК (управління дозиметричного контролю) Чорнобиля, який працює і живе там із самого початку будівництва ЧАЕС.
У письмових свідченнях М.Варицького йдеться про те, як у ніч на 26 квітня 1986 року він був піднятий по тривозі і направлений як старший дозиметрист групи (з ним був його напарник, дозиметрист УДК Михайло Самойленко) в район ЧАЕС. У їхнє завдання входив дозиметричний контроль. Група виїхала на автомобілі ГАЗ-51 і в зону прямої видимості четвертого блоку прибула о 4 годині 15 хвилин.
Побачивши, як палахкотить реактор розбитого вибухом енергоблоку, професійні дозиметристи, розуміючи загрозу опромінення, вирішили відмовитися від негайного виконання завдання і повернутися на базу за засобами захисту. Але як тільки вони почали повертати машину, раптом... (процитуємо письмові свідчення М.Варицького): «Ми побачили, як повільно пропливає в небі яскраво-латунного кольору вогняна куля. Вона мала діаметр 6-8 метрів. Ми знову провели заміри, переключивши шкалу приладу на інший діапазон. Прилад показував 3000 мілірентген/годину. Раптом від кулі спалахнули два яскраво-малинового кольору прожектори. Два промені були направлені на реактор четвертого блоку. Об'єкт знаходився від реактора на відстані приблизно 300 метрів. Все це тривало хвилини три... Прожектори раптово згасли, і куля повільно попливла на північний захід, у бік Білорусі. Тут ми знову звернули увагу на прилад. Він уже показував... 800 мілірентген/годину (!). Самі ми не могли пояснити, що сталося, і тому «грішили» на прилад, вважаючи, що він зіпсувався. Однак коли ми повернулися на базу і його перевірили, то прилад виявився справним».
Валерій Кратохвиль зауважує: «Наведені показання М.Варицького становлять окремий інтерес, тому що тут дана хронологія подій тієї ночі по хвилинах і дозиметричних вимірах. Зрозуміло, оцінки М. Варицького і М.Самойленка розмірів об'єкта і відстані від нього до реактора суб'єктивні, оскільки тут може йти мова тільки про кутові розміри, а не про лінійні.
Проте свідчення справного приладу і годин - річ об'єктивна, і ми маємо право спиратися на них як на документоване свідоцтво того, що в ніч аварії непізнаний літаючий об'єкт, з'явившись в небі майже через 3 години після вибуху, практично погасив «розмазаний» атомний вибух, збивши радіацію із 3000 до 800 мілірентген/годину, а решту тяжкою працею і людськими жертвами довершили київські пожежники».
Виходить, що в ніч аварії НЛО практично збив рівень радіації майже в чотири рази, тим самим запобігши ядерному вибуху, наслідки якого страшно собі навіть уявити.
У ту ж ніч 26 квітня серед спостерігачів НЛО в небі над Чорнобилем був і Ю.Василевський. Багато інших очевидців надали В.Кратохвилю не тільки свої письмові враження від побаченого, а й проілюстрували нетривіальну подію малюнками та фотографіями.
САМЕ ПІСЛЯ АВАРІЇ НА ЧАЕС УКРАЇНА СТАЛА ОБ'ЄКТОМ ПИЛЬНОЇ УВАГИ НЛО
На цьому історія «НЛО над Чорнобилем» не закінчується, найімовірніше, це було лише передмовою. Справа в тому, що район Чорнобиля, який майже ніколи раніше не «скаржився» на візити НЛО, з моменту аварії виявився буквально окупованим «літаючими тарілками», Особливо щедрою на аномалії виявилася 30-кілометрова зона навколо ЧАЕС.
Три роки по тому, 16 вересня 1989 року, на четвертому енергоблоці знову були відзначені неполадки, що супроводжувалися викидами в атмосферу великих радіоактивних мас. Кілька годин по тому, о 8.20 ранку Іва Наумівна Госпіна (лікар з Чорнобиля) спостерігала в небі над станцією об'єкт, який вона описує як «бурштиновий», де можна розрізнити «верхню частину» і «дно». Рік по тому, у жовтні 1990 року, чорнобильський атомник Олександр Кримов сфотографував з вікна своєї квартири НЛО, що висить над житловими будинками атомників. На знімку добре видно посадочні опори апарату, який, мабуть, тільки-но злетів.
11 жовтня 1991-го о 20.09 виникла пожежа на другому енергоблоці ЧАЕС, під час якої відбулося часткове обвалення покрівлі над енергогенератором. Через п'ять днів сюди навідався фотокореспондент газети «Відлуння Чорнобиля» Володимир Савран (професійний фотожурналіст, працює у Чорнобилі з 1986 року, уфологією ніколи не захоплювався і в НЛО не-вірив), щоб провести зйомку в постраждалому машинному залі генератора. Ось що він розповідає: «На всяк випадок я «клацнув» двері, намагаючись захопити в край кадру частину провалу в даху... Будучи при повному розумі і твердій пам'яті, заявляю: на небі ні до, ні після не було ніякого НЛО. У всякому разі, видимого для ока. Небо було хоча і по-осінньому сіре, але абсолютно чисте».
Однак коли Володимир проявив відзняту плівку, на ній виявився завислий над провалом даху другого блоку НЛО, що нагадує об'єкт, який за рік до цього бачила над ЧАЕС Іва Госпіна, тільки ніби сфотографований знизу.
У листопадовому номері газети «Відлуння Чорнобиля» за 1991 рік (де був вперше опублікований цей знімок) наводиться коментар редакції: «...про властивість НЛО бути невидимим для людського ока і «проявлятися» лише на фото- і кіноплівці, в пресі повідомлялося не раз. Мабуть, подібний об'єкт і «зловив» В.Савран».
Аналіз, проведений досвідченими, криміналістами з МВС Києва, показав, що про брак плівки або її обробку, а тим більше про фотомонтаж, не може бути й мови. Іншими словами, будь-яка фальсифікація знімка виключена.
Небувала активність НЛО після 1986 року відзначалася не тільки біля і над Чорнобилем, а й над територіями, які опинилися згодом під дією жорсткого випромінювання від радіоактивного пилу (маються на увазі прилеглі райони Білорусі, Брянщина і, звичайно, Київ). НЛО спостерігалися тут вкрай рідко, але, починаючи з літа 1986 року, спостереження в небі дивних світлових предметів, зависання НЛО над житловими кварталами, їх патрульні прольоти і маневри стали масовими. Про це свідчать численні свідчення очевидців, що рясно надходили до Комісії з аномальних явищ при українському відділенні НТО радіоелектроніки та зв'язку ім. О.С.Попова. Свідчить про це українська преса, преса сусідньої Білорусі.
«Подейкують, що саме після Чорнобильської аварії Україна стала об'єктом пильної уваги з боку НЛО. Що ви думаєте з цього приводу?» - запитали у начальника Головного гідрометеорологічного центру Міністерства оборони України полковника Ю.Лунева. Військовий чиновник відповів: «...Такий факт у військових колах задокументований. Правда, це відбулося не тільки в районі ЧАЕС, айв інших місцях».
Ярослав СОЧКА, координатор Українського клубу УФОДОС, (газета "Срібна Земля ФЕСТ", Ужгород, 27 квітня - 3 травня 2012 року, №18(819), сторінка 5).
|
