Розмаїття властивостей НЛО, які часто суперечать одна одній, призвело до появи численних намагань пояснити їх природу. Ці спроби, що їх, мабуть, не завжди можна назвати гіпотезами, ґрунтуються як на відомих фактах, так і на явищах, які виходять за рамки сучасної науки і належать до проявів «космічних законів» та їх впливів на духовний світ людини.
Одну з гіпотез, наприклад, розвиває В. Г. Ажажа. Він вважає, що НЛО — це прояв невидимих нам польових форм життя, які існують паралельно з фізичним світом на Землі. Які це форми? Як випливає з стародавнього індійського вчення Агні-Йоги (Живої етики), після фізичної смерті людини її духовна основа не вмирає. Вона у вигляді енергетичних згустків переходить у «Тонкий світ», щоб через деякий час знову втілитися в іншу людину. Це вчення, розвинуте Є. П. Блаватською, М. К. Реріхом та його сім'єю, базується не тільки на філософії про безсмертя людини, але й на багатьох фактах, що його підтверджують.
Відомі численні документально підтверджені випадки, коли 5—6 річні діти переконливо розповідали про події, які відбулися у тій або іншій місцевості кілька десятків років тому, описували цю місцевість. де вони ніколи не бували, і впізнавали своїх родичів з попереднього життя, які продовжували там жити. У тібетських монастирях і донині зберігся звичай шукати серед хлопчиків перевтіленого ламу. І той хлопчик, який впізнає речі, що належали померлому ламі, опише обстановку, яка існувала в монастирі при його правлінні, урочисто проголошується новим ламою. Яким ще чином, окрім перевтілення або реінкарнації людини, можна це пояснити? В США видано навіть, книгу Я. Стівенсона, де описано понад тисячу випадків реінкарнації.
У книзі Р. Моуді «Життя після життя» йдеться про 150 документальних записів відчуттів людей, які побували у стані клінічної смерті Вони вказували на приємне відчуття легкості та невагомості, коли відчували, що «відокремлюються» від свого тіла і ніби спостерігають його ззовні. Далі вони переміщувалися довгим тунелем або коридором, в кінці якого було яскраве світло і де їх зустрічали ангелоподібні істоти. У цей момент вони чули голос: «Ще не готовий», після чого відчували себе знову на лікарняному ліжку. Пізніше вони в деталях описували події, що відбувалися навколо них у той час, коли їх свідомість була повністю відключеною.
Американські вчені провели цікаве дослідження. Вони виявили, що » момент смерті людина втрачає у вазі кілька грамів. Так що ж це— виліт «душі» у вигляді енергетичного згустку?
А як може болгарська ясновидиця Ванга та багато інших встановлювати, де і за яких обставин померла та чи інша людина? Деякі з екстрасенсів здатні вказати місце, де відбулося вбивство, чим подають реальну допомогу у розкритті злочинів. Чим ще, як не наявністю енерго-інформаційного поля навколо Землі, де у вигляді своєрідних «голограм» записана інформація про вчинки і навіть думки кожного з нас, можна це пояснити? І, мабуть, в цьому полі є розгадка багатьох аномальних явищ, про які йшлося вище: екстрасенси здатні одержувати саме з нього інформацію про минуле, сучасне і навіть майбутнє людей.
Ці та багато інших фактів свідчать про існування «Тонкого світу», який впливає на наш фізичний світ. Ідею про це висловлювали ще стародавні греки у вигляді «мислячого ефіру»; В. І. Вернадський у своєму вченні про ноосферу, де акумулюється психофізична енергія; К. Е. Ціолковський в думках про «променисте людство»; Є. П. Блаватська, яка у книзі «Таємна доктрина» (1887) намалювала картину еволюції людства, що відбувається у ході ланцюжка перевтілень кожної людини аж до появи високорозвинених особистостей.
Логічно припустити, що елементи «Тонкого світу» за певних обставин можуть матеріалізуватися і проявлятися у вигляді НЛО. Така думка знаходить своє підтвердження в неодноразових спостереженнях НЛО, які з'являються з гірських розщілин, з води. М. К. Реріх писав, що десь у Гімалаях є таємниче місце, де зберігаються всі знання про Землю і Всесвіт і яке є центром зв'язку Землі з Космосом. В цьому разі це також своєрідна «база» НЛО.
Друга гіпотеза — це приліт інопланетян на Землю. Цілком можливо, що на інших планетах цивілізація досягла такого рівня, що їй під силу створення космічних кораблів, здатних подолати величезні відстані, і ці кораблі сприймаються нами у вигляді НЛО. Адже наше людство ще «молоде»: вважається, що його вік близько 4 мільйонів років. У порівнянні з віком Всесвіту (12—15 мільярдів років) це дійсно дуже мало, а ймовірність того, що інші цивілізації значно обігнали нас у своєму розвитку, досить висока.
Ця гіпотеза підтверджується даними, які можуть свідчити про те, що Місяць є своєрідною «перевалочною базою» для НЛО на їх шляху до Землі. На нашому супутнику вже давно спостерігаються незрозумілі явища, які не знаходять свого природного пояснення. Ще у 1871 році англійський астроном Бірт помітив у кратері Плутона рухомі тіла правильної геометричної форми. У 1968 році американське космічне відомство НАСА видало каталог місячних аномалій, де наведено 579 випадків, не з'ясованих до цього часу. До них входять рухомі об'єкти, які світяться, зникаючі кратери, траншеї, що змінюють свою форму тощо.
Є свідчення, що радянські та американські космонавти бачили під час польоту незрозумілі об'єкти, хоча офіційно вони це не підтверджували. За однією з версій, коли «Аполло-2» сів на поверхню місяця, астронавт Армстронг побачив вдалині величезні космічні кораблі. Під час польоту «Аполло-12» слідом за ним летів об'єкт, який американці прийняли за останню ступінь ракети «Сатурн». Проте, коли була проведена корекція траєкторії, цей об'єкт також змінив курс і пролетів поблизу корабля. Під час польоту «Аполло-13» американці планували підірвати на Місяці невелику атомну бомбу, щоб викликати штучний струс цієї планети і одержати дані про інфраструктуру Місяця. Але на їхньому кораблі під час цього польоту вибухнув кисневий бак, що не створило небезпеки для польоту, проте зробило неможливим здійснення такого експерименту.
Гіпотеза про інопланетян ґрунтується, в основному, на умоглядних висновках про те, що коли існує «множинність світів», то повинен бути й якийсь зв'язок між ними. Форми цього зв'язку залежать від можливостей цивілізацій і однією з них цілком можуть бути НЛО. Правда, це суттєво відрізняється від наших уявлень про контакти між цивілізаціями. Коли б ми мали можливість відвідувати планети, населені розумними істотами, то наша поведінка і форми контактів з ними були б зовсім іншими. Аргумент, що їм «нецікаво» спілкуватися з нами, здається непереконливим: мабуть, кожен з нас охоче «порозмовляв» би, наприклад, з мурашками, якщо це було б можливим. Проте все це міркування з суто людських позицій. Зовсім необов'язково, щоб так само вважали члени екіпажів НЛО. Ще одна екстравагантна гіпотеза про неопізнані літаючі об'єкти як про охоронців і носіїв життя у Всесвіті. Вважається, що Всесвіт пульсує, і нині він розширюється внаслідок «Великого вибуху», який стався приблизно 15 мільярдів років тому. Припускається також, що через кілька десятків мільярдів років таке розширення зміниться на стиснення. В умовах останнього, коли відбувається неймовірна концентрація випромінювання всіх зірок, ніяке життя у Всесвіті неможливе. На одному з циклів розширення Всесвіту могло виникнути пралюдство, яке досягло такої високої стадії розвитку, яка дозволила йому вирішити проблему кодування генів та відтворення життя, тобто переведення фізичного тіла людини в нетлінне інформаційне біополе, в якому записана уся інформація про неї. Перед початком чергового стиснення Всесвіту ця інформація концентрувалась на об'єктах типу НЛО, які, несучи в собі всю інформацію про Всесвіт, залишали небезпечну зону і поверталися туди тільки після того, як Всесвіт знову починав розширюватися.
Виникає питання: «Яким чином вони можуть це зробити?» Одна з можливостей здійснення цього, як допускають фізики-теоретики,— це перехід через чорні діри в інші світи. Є підстави вважати, що чорні діри — це «колодязь» у просторі та часі і «тунель» в інші Всесвіти, де життя може розвиватися у ті періоди, коли воно неможливе у нашому Всесвіті. Однак це належить до галузі чистих припущень, хоча й дуже захоплюючих.
Існує також сугестивна (навіювана) гіпотеза про походження НЛО. Згідно з нею, НЛО — це не матеріальні об'єкти, а суб'єктивні враження людей, які визначаються їх психічним станом. На користь цієї гіпотези свідчить та обставина, що в деяких випадках НЛО поводять себе так, ніби вони є якимись фантомами або привидами. Вони можуть повільно розчинятися та зникати у повітрі, стягуватися в одну точку, або, навпаки, розбухати. Серед спостерігачів, які стоять поруч, одні їх бачать виразно, а інші — ні. По-різному сприймається також форма одного й того ж об'єкта (диск, сфера або щось невиразне). Цікаву ідею щодо причин, які породжують масове бачення чогось незвичайного, висунув академік АМН СРСР В. П. Казначеев. Відомо, що людський організм — це реалізація білково-нуклеїнових форм життя. Але чому поряд з ними не можуть існувати інші форми, наприклад, польові, з яких, на думку деяких вчених, розпочалося життя на Землі? У цьому разі симбіоз таких форм життя став причиною еволюції біологічних об'єктів. Проте в міру еволюції людини її польова основа стала майже рудиментарною і у переважної більшості осіб нічим себе не проявляє. Разом з тим вона може відчувати прояви зовнішнього енергетичного впливу.
Процес нашого мислення є загадковим. Чому, наприклад, мозок людини має ліву «логічну» та праву «образну» півкулі? Чому з 14—15 мільярдів його клітин — нейронів — протягом усього життя їх використовується лише 8—10 %? Загальне правило еволюційного відбору свідчить про те, що все зайве в організмі відмирає. Отже, більше як десятикратний запас нейронів не є зайвим! Відомий екстрасенс В. І. Сафонов вважає, що саме ці «запасні блоки» здатні сприймати енергоінформацію.
Про те, що енергетичні форми життя відіграють важливу, хоча й не усвідомлювану нами, роль, свідчить унікальне дослідження, зроблене В. П. Казначеєвим. Він розмістив у одній колбі хворі, а в інший — здорові клітини однієї і тієї ж культури. Колби, розділені товстою скляною перегородкою, протягом 20 годин стояли поряд. Після цього серед здорових клітин були виявлені хворі. Будь-який прямий контакт між клітинами у цих двох колбах був виключений. Але спотворене біополе хворих клітин виявилося здатним заразити здорових. Цей факт може докорінно змінити наші уявлення про причини виникнення та розповсюдження різних захворювань і взагалі про форми передачі інформації, яку людина безперервно свідомо або підсвідомо одержує і яка визначає її реакцію на зовнішні обставини. Якщо, наприклад, телепатію не можна пояснити дією якогось видимого матеріального фактора, то цілком можливо, що вона є результатом сприймання певних зовнішніх енергетичних форм, які «резонують» з думками людини. Така ж своєрідна «резонансна чутливість» може привести до того, що люди з підвищеною чутливістю за певних умов відчувають вплив зовнішніх енергетичних полів. При цьому вони можуть «бачити» певні образи, конкретний вигляд яких (НЛО, вогняні кулі, живі істоти і т. ін.), залежить від підсвідомої настройки організму на ту чи іншу форму сприйняття цього поля.
Нехай поки що це зветься НЛО, зазначає В. П. Казначеев, нехай ми говоримо про реальну появу на Землі якихось плям, як про «місця посадки», про «контакти». Ці контакти, за яких наш розум поводить себе часом дивно, немов би не дуже реально, повинні, насамперед, вивчатися з позицій гіпотези про наявність польових форм життя. ...Якщо ж в якихось «плямах» ми знайдемо ще й речову компоненту, наприклад, новий матеріал, споруду, конструкцію, уламок або не зв'язану з живою речовиною метеорну аномалію, то питання, звичайно, ще більше загостриться.
Схоже, що саме такий збіг обставин має місце у так званому «М-ському трикутнику», де, судячи з описань багатьох свідків, спостерігаються примарні об'єкти різної форми, які то з'являються, то зникають і незрозумілим чином діють на психіку людей. Геологічні дослідження показали, що у тому місці структура земної кори має багато розломів. І якщо Земля дійсно виділяє у Космос потоки енергії, то саме там ці потоки особливо інтенсивні: це, так би мовити, енергоінформаційні канали Земля — Космос. У цих місцях вірогідність появи «справжніх» НЛО підвищена, оскільки там легше збирати інформацію про фізичний стан нашої планети.
Сукупна дія різних енергетичних полів може сприйматися у вигляді об'єктів всілякої форми та розмірів, які світяться, людських фігур, інших оптичних і звукових ефектів. Причому різні спостерігачі бачать різні картини. Часто відчувається якийсь зовнішній фізичний вплив, відчуття дискомфорту, страху. Кожний бачить те, на що він настроєний. Скептики, як правило, не бачать нічого. У цих умовах можуть спостерігатися як реальні НЛО, так і їх уявні образи, навіяні вірою людини у те, що вона обов'язково повинна щось побачити. Мабуть, дещо подібне відбувається у зоні Бермудського трикутника та інших геологічно активних місцях.
Виникає ще й таке питання: «Наскільки повною є та інформація про НЛО, яку ми одержуємо?». Адже канали сприйняття інформації людиною досить обмежені. В основному, це оптичний діапазон електромагнітних хвиль, а також радіохвилі, що їх застосовують радарні установки. Акустичний канал відіграє свою роль тільки при близьких контактах з НЛО. А як можуть проявляти себе НЛО в інших частинах спектру електромагнітних хвиль?
Уже при застосуванні радарів з'являються нові загадки. Інколи видимі зображення НЛО ними не реєструються. Втім, якщо врахувати, що вже розроблені конструкції «літаків-невидимок», яких практично не можна виявити за допомогою радарів, то ця обставина не здається дуже дивною. Але ж буває й навпаки. Значить, візуально ми одержуємо лише певну частину інформації про НЛО.
Аналогічне явище має місце й при фотографуванні НЛО: інколи вони не фіксуються на фотоплівці, а в інших випадках на «чистому» для ока фоні з'являються якісь незрозумілі об'єкти. Цим фактом зацікавився, зокрема, італійський інженер Л. Бокконе, який вирішив розширити діапазон спостережень, і в тих випадках, коли прилади в його лабораторії вели себе незрозуміло, він фотографував прилеглу місцевість в інфрачервоних і ультрафіолетових променях, а також застосовував різну вимірювальну апаратуру. В деяких випадках на таких фотографіях було виявлено невидимі оком кулеподібні структури з певними світловими, тепловими та іншими властивостями, які одержали назву «криттери». Л. Бокконе вважає, що це — прояв «ефірних» форм життя, що по суті збігається з ідеєю В. П. Казначеєва. Отже, реальні прояви НЛО значно ширші за ті, що ми можемо безпосередньо сприймати, і вони пов'язані з існуванням поки що незрозумілих нам польових ефектів.
Іноді НЛО умовно розділяють на два типи: ентропійні та еволюційні. Перші проявляються у вигляді світлових фантомів невизначеної форми, яким непотрібна матеріальна «тарілка» для переміщення, але їм необхідна енергетична підзарядка, яку вони одержують від людей, що їх спостерігають. Тому цих людей охоплює почуття страху, яке може потім супроводжуватися різними недугами. Протидіяти цьому можна, лише не боячись їх. Більшість НЛО належать до еволюційних. Це матеріальні об'єкти, що мають чітку форму геометричних фігур і вони здебільшого почуття страху не викликають.
Відомий американський дослідник аномальних явищ Джон Кіль, виходячи з того, що НЛО не підкоряються відомим нам природним законам, вважає, що вони мають парафізичну природу, завдяки якій здатні з'являтися у вигляді матеріальних об'єктів або привидів. Вони передають людству інформацію, яка в одних випадках має характер дружніх порад або застережень, а в інших виглядає як спроба ввести людей в оману. Кінцевою їх метою, вважає Кіль, є прагнення примусити людей повірити, що над ними є «вища влада», яка здатна ними управляти. Тобто НЛО — це «Троянський кінь», якого ми приймаємо, вивчаємо, намагаємося розгадати, а він може заволодіти нашим розумом і повести до невідомої мети, яка може бути спрямованою як на благо людству, так і на шкоду йому. З цими міркуваннями дещо перегукується ще одна точка зору щодо НЛО, яку на підставі теологічних доктрин розвиває ієромонах Серафим Роуз (США). Він відзначає, що в духовних книгах згадується багато випадків раптової появи «тілесних істот», здатних спілкуватися з людьми, щось навіювати їм, інколи їх викрадати та миттєво зникати. Ці випадки з минулого дуже схожі на дії сучасних пришельців з НЛО. У минулому такі явища пов'язували з діями «бісівських сил та наслань». Нині ж — з прильотами інопланетян. Як вважає С. Роуз, явища НЛО належать до суто духовних проблем, де існують поняття добра та зла. Тому їх неможливо пояснити з позицій об'єктивної науки. Фізичний світ, який за своєю природою є морально нейтральним, може бути пізнаний об'єктивним дослідником. Сучасні дослідники НЛО вважають їх проявами фізичного світу, хоча деякі з них припускають, що неопізнані літаючі об'єкти можуть виникати також з реального нефізичного світу. Однак у будь-якому випадку вчені виходять з того, що ці світи нейтральні, попадаючи тим самим у становище наївних контактерів, яких НЛО, що походять з невидимого духовного світу, легко вводять в оману. Оскільки духовний світ населений істотами як добрими, так і злими, об'єктивний досліджувач не може відрізнити одних від інших.
С. Роуз вважає, що правильне визначення НЛО можна зробити лише на основі християнського натхнення. Людина не в змозі зрозуміти невидимий світ ангелів та демонів, але вона має досить християнських знань, щоб розуміти, як ці істоти діють і як до їхніх дій треба ставитися. Те, що НЛО нині з'являються частіше, він пов'язує з тим, що «на рід людський насилається нове нашестя бісів» і що теорія «гостей з Космосу» — це лише засіб навіювання людям думки, що «вищі істоти» збираються взяти на себе турботу про майбутню долю людства.
Оскільки дух не локалізований у просторі, то не має значення, чи виходять ці істоти з Землі, чи іззовні. Отже, позиція С. Роуза базується на думці, що у вигляді НЛО можуть матеріалізуватися низькі сили духовного світу, які прагнуть відвернути людство від істинного шляху. Ця крайня точка зору, підкріплена суто релігійними міркуваннями, заперечує усяку приналежність НЛО до реального світу. Вона свідчить, наскільки складна ця проблема і скільки робиться спроб розв'язати її, виходячи з найрізноманітніших уявлень.
Будь-яка гіпотеза може претендувати на істину тільки тоді, коли вона здатна логічно і несуперечливо узагальнити відомі факти, пояснити їх, а також передбачити нові явища. У випадку гіпотез про НЛО цього немає: адже кожна з них у кращому разі може приблизно узагальнити лише деякі з надто суперечливих, і, як нам здається, таких, що виключають один одного, проявів дії цих об'єктів.
Свого часу атомна фізика зустрілася з подібним явищем, коли виявилося, що одна й та ж частинка може проявляти несумісні, як здавалося, корпускулярні та хвильові властивості. Ми не можемо наочно уявити собі, як ці властивості поєднуються в одній частинці, але у квантовій механіці використовується математичний апарат, який на основі корпускулярно-хвильового дуалізму чудово описує явища, що відбуваються у мікросвіті.
Можливо, що в навколишньому Мегасвіті за певних умов проявляється матеріально-енергетичний дуалізм НЛО. Залежно від того, які властивості закладені в НЛО, проявляються сильніше, ми сприймаємо їх у різних формах. Це можуть бути цілком матеріальні об'єкти, але можуть бути й такі, що виникають лише в уяві окремих людей. Через незнання суті цього явища ми намагаємося втиснути у рамки певної моделі те, що в принципі не піддається звичайним методам дослідження.
Згадуваний уже Ж. Валле — один із засновників уфології, як вчення про НЛО,— писав, що нам невідома і навряд чи стане відомою в майбутньому, яке можна охопити поглядом, причина, що призвела до феномену НЛО... Ні ударна програма, на яку буде кинуто 20 лауреатів Нобелівської премії, ні кореляція на ЕОМ зафіксованих параметрів, ні телепатичний зв'язок з вищими істотами з Космосу, ні організація сотень людей у команди спостерігачів... не дадуть вирішення проблеми, яка не піддавалася нашому розуму, радарам, літакам та фізичним теоріям протягом такого тривалого часу. Він вважав, що ми торкнулися галузі, сутність якої ніколи не стане нам зрозумілою. На людину тут чекає доля Сізіфа — тяжка праця при відсутності результатів, оскільки вона зі своїм «Я» вторгається у галузь «Невідомого».
Це дуже песимістична, однак, мабуть, і небезпідставна оцінка. Людському розуму властиве постійне прагнення до пізнання невідомого, це природний шлях його еволюційного розвитку. Всілякі «аномальні явища» тільки прискорюють цей процес, стимулюючи розробку нових методів пізнання світу. Якщо навіть і не буде одержано відповіді на поставлене питання, вивчення НЛО допоможе поглибленому розумінню навколишнього світу, який різноманітний у своїх проявах, необмежений у просторі й часі та нескінченний у своєму пізнанні.
З книги А. П. ТРОФИМЕНКО (кандидат фізико-математичних наук), "НЛО – ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЛЮДСТВУ?" (Київ, 1991)
|
