НЛО над Срібною Землею: свідчення очевидців

На Закарпатті про НЛО вперше голосно заговорили тільки в кінці 1980-х. Саме тоді Управління Головліту СРСР за сприяння Ради Міністрів СРСР скасувало раніше існуючі обмеження на публікації відомостей про НЛО. В газетах тоді зарясніли повідомлення про НЛО, інопланетян, паралельні світи і т.ін.

Та згодом тема «літаючих тарілок» поступово почала втрачати свої позиції, поступаючись більш актуальним темам суспільного життя. Відтак люди стали все менше уваги приділяти загадковості, незвіданості і все рідше вдивлятися у зоряне небо.

І це закономірний процес переходу кількості в якість. Адже такими речами в першу чергу повинні цікавитися вчені і дослідники. Першою організацією, яка почала збір і опрацювання наявної уфологічної інформації на Закарпатті, був створений у кінці 1990-х клуб однодумців під назвою УФОДОС (уфологічні дослідження). Нині це організація загальноукраїнського значення, яка веде моніторинг майже всіх НЛО над усією країною.

НЕБЕСНІ «ГОСТІ» ЗАКАРПАТТЯ

Закарпатська область на уфологічній мапі України вкрита НЛО не густо, та загалом для Західного регіону це типова картина. Територіально НЛО полюбляють східну частину області - Закарпатську низовину. Пояснити це можна просто - тут найбільш жвава частина регіону, говорячи мовою філософії, там, де суб'єкт, там і об'єкт.

В архівах українського уфологічного клубу УФОДОС є з півсотні задокументованих свідчень очевидців НЛО над Закарпаттям. У цих розповідях багато спільного: здивованість очевидців, не характерні риси літаючих об'єктів, незрозумілі асоціації і т.ін.

Касир шостого виплатного пункту з Чопа Ярослав Микелюк 6 листопада 1989 року о 5 годині 15 хвилин спостерігав невпізнаний літаючий об'єкт.

Він якраз завершував чергування і вийшов у двір біля виплатного пункту. Було ще темно. Світив місяць. Раптом на тлі передранкового неба з боку старого вокзалу з'явився темний об'єкт, який формою нагадував дитячу дзигу. Летів він невисоко, лише боки іноді виблискували металом, ніби від місяця. Напрям польоту Ярослав визначив так: на Угорщину. Політ і спостереження тривали менше З0 секунд...

У серпні 1990 року невеличка замітка у «Закарпатській правді» про НЛО над Мукачевом викликала град телефонних дзвінків, багато відгуків читачів. Про свої враження з приводу спостережень літаючих об'єктів розповідали у своїх листах вчителька Е.Сойма із селища Солотвино Тячівського району, мешканки с. Макарове на Мукачівщині М.Чонка, М.Ціцей, Т.Матей, ужгородці П.Богач, А.Орос і багато інших.

У 1991 році якось серед ночі група військовослужбовців побачила поблизу с. Чикош Берегівського району ве лику блискучу кулю. НЛО завис над полем на досить низькій відстані, а через деякий час зник. У цьому місці залишилися смуги випаленої землі.

У листопаді 1992 року В.Микитюк та І.Юрик з Міжгір'я стали свідками поліморфізму (зміни форми НЛО): «Прямо по зірках дуже швидко летів зелений ромб. Несподівано він став жовтим колом, потім червоним апострофом». Перед тим, як зникнути, він спостерігався як дві жовто-червоні кулі.

У листопаді 1998 року НЛО був помічений жителями с. Дротинці (6 км від Виноградова). Ось розповідь одного з очевидців: «22 листопада квапився на електричку. Тільки-но село залишилося позаду, над деревами, що ростуть уздовж дороги, виник об'єкт у формі еліпса, котрий випромінював світло. Посередині мав опуклість, як у тарілки, Я оцінив розмір - 25 метрів у радіусі. Він полетів над деревами, на дорогу не вилітав».

Кореспондент газети «СЗ-ФЕСТ» з Берегова (номер від 25.02-3.03.1999 р.) у матеріалі «Що це було? Мабуть, НЛО...» малює таку картину: «...впродовж приблизно півтори години берегівці бачили, як два вогні на шаленій швидкості прилетіли з боку Мукачева й зупинилися над околицею міста - десь між Лужанкою й Дідовом. Сталося це близько шостої години вечора. На висоті 800-1200 метрів вони (кожна куля мала розмір автомобільної фари) надовго зависли, демонстративно викликаючи зрозумілий інтерес місцевого населення. Цікаво те, що ліва світлова куля то спалахувала, то зникала. Але неозброєним оком розібрати щось детальніше було дуже важко. Не допомогли й біноклі. Довелося записати до блокнота цілий стосик прізвищ берегівців, які бачили... небесне диво. НЛО так само несподівано, як і з'явився, відлетів. Подався в бік Угорщини. Коли ховався за обрій, уже була восьма година вечора. За інформацією, яку вдалося роздобути автору цих рядків, а він також на власні очі бачив над Береговом дві кулі, того вечора ні військові, ні прикордонники жодних літальних апаратів не запускали. Невже і справді до нас навідувалися прибульці?»

У серпні 2001 року у с. Чорний Потік (Іршавський район) троє очевидців спостерігали проліт вогнів, згрупованих у трикутний лад. Трикутник був правильним, у нього можна було помістити диск повного Місяця.

У липні 2005 року Павло Щерба з м. Берегово спостерігав дивний об'єкт о 23.30: «Спочатку я подумав, що то Венера, але через кілька секунд спостереження об'єкт почав рухатися і згасати, поки зовсім не зник».

У липні 2008 року в Ужгороді бачили веретеноподібний об'єкт, що світився яскраво-оранжевим світлом, рухався над сусідніми будинками (через вулицю) абсолютно безшумно і набагато швидше звичайного літака. Переміщався по прямій, строго в південному напрямку. Спостерігався хвилини півтори-дві, потім різко зник.

Восени 2010 року декілька літаючих куль зависли над с. Матіїв (Виноградівський район). Помітив їх Ернест Левдар, повертаючись додому ввечері близько 18 години. Спостереження за ними велося протягом 30-40 хвилин. Привернули увагу їх велика швидкість і маневреність. Об'єкти, орієнтовно, висіли над селом Нове Село.

У травні 2011 року Олексій Максимов вийшов на балкон покурити і побачив над Ужгородом незрозумілий червонувато-оранжевого забарвлення літаючий об'єкт. Ні на один із земних повітряних транспортів це не було схоже. Тривало це приблизно 3-4 хвилини, потім об'єкт зупинився і завис у повітрі приблизно на півхвилини, після чого продовжив рух, але вже у зворотному напрямку.

Таких розповідей дуже і дуже багато, їх перелік зайняв би не одну газетну полосу. Такі свідчення старанно опрацьовуються і зберігаються для подальшого аналізу у рамках громадського проекту UFOВUА (моніторинг НЛО над Україною) . З його роботою можна ознайомитися в онлайн-режимі на спеціальному веб-сайті в мережі Інтернет за адресою: www.ufobua.org.ua

ЯКЩО ВИ ПОБАЧИЛИ НЛО

Дослідники, феномену сформулювали декілька простих правил поведінки при зустрічі з НЛО та подальші дії, що залежать від конкретних дій у конкретній ситуації: уважно вивчіть обстановку, організуйте спостереження з-за укриття за маневрами НЛО, але не наближайтеся і не біжіть від нього, не проявляйте якусь ініціативу; агресивні дії відносно НЛО проявляти небажано, за відсутності явних загроз із боку НЛО слід поводитися стримано, гідно, дотримуючись нейтралітету, але бути готовим до раптової зміни обставин; через підрозділи цивільної оборони або з використанням інших можливостей організуйте оповіщення людей, роз'ясніть їм небажаність зближення з НЛО, доведіть до відома (крім цивільної оборони) місцеву владу, органи внутрішніх справ, пожежну охорону, медичні підрозділи, Міністерство з надзвичайних ситуацій, військових, уфологів (коло інформованих установ та підрозділів залежить від конкретних обставин, дій з боку НЛО); організуйте дослідження проб ґрунту, рослинності і т. ін. на радіоактивність, хімічний аналіз і можливі інші випромінювання; проведіть опитування свідків, фотографування або відеозйомку НЛО і місця приземлення, фіксацію всіх дій НЛО, дізнайтесь маршрути його пересування, при необхідності повідомте сусідній район, місто, область; підготуйте інформацію для населення і оповіщення його через пресу, телебачення, радіо; про результати досліджень та експертиз проінформуйте найближчу до вас уфологічну організацію; надайте медичну та іншу необхідну допомогу особам, які мали близький контакт з НЛО.

Резюмуючи правила, особливо потрібно підкреслити рекомендовані дії: не тікайте, не наближайтеся і не панікуйте! Займіть позицію активного спостерігача. Все інше залежить більшою мірою від заздалегідь запланованих дій або особливостей НЛО.

Ігор Лазавенко, координатор Київського представництва УФОДОС, підкреслює, що «природа НЛО може бути найрізноманітнішою, так що в першу чергу завжди треба бути обережним!». Ні в якому разі не сприймайте факт зустрічі з НЛО в дзеркалі фантастичних фільмів про контакти з інопланетянами, не тіште себе тим, що високорозвинені істоти не можуть вам заподіяти шкоди за своєю природою або що інопланетяни будуть катати вас на своїй «тарілці» (як це випливає з класичної інопланетної версії походження НЛО). «НЛО - об'єкт, природу якого ми зараз не можемо пояснити», - констатує І. Лазавенко в телевізійному виступі на «5 каналі» в прямому ефірі в кінці березня 2011 року. Відповідно, уфологи не впевнені в тому, з чим же саме ви можете контактувати, а ваші припущення можуть на практиці просто не виправдатися. І прагматична порада: «якщо вам пощастило спостерігати НЛО, постарайтеся привернути увагу оточуючих людей. Коли свідків декілька, у вас більше шансів, що вам повірять!» - радить І. Лазавенко.

ЗАКАРПАТСЬКІ ВЧЕНІ ПРО НЛО

Юрій Гаврилович Мізун, відомий вчений у галузі космічної-земної фізики (родом з Міжгір'я) у реальності НЛО і позаземних цивілізацій (ПЦ) не сумнівається. До того ж він вивчав речові докази польоту НЛО над Петрозаводськом у 1977 році - сліди на шибках і т.ін. Працюючи старшим науковим співробітником Полярного геофізичного інституту АН СРСР, мав доступ до певної інформації про НЛО, цікавився повідомленнями зарубіжної преси. Його резюме: «Я не виключаю, що хтось все-таки до нас прилітає».

Вчені Ужгородського державного університету Г. і Н. Степанови в книзі «Творець і людина» відносять «феномен НЛО» на рахунок інопланетних цивілізацій. Пишуть, що гості з далекого космосу відвідують нас, спостерігають за нами... А розгадка таємниці НЛО, на їхню думку, приведе до глибокого розуміння природи людиною.

«Літаючі тарілки» транспортними засобами інопланетян вважав і покійний Еміл Іванович Матьковський, завідувач неврологічним реабілітаційним відділенням Ужгородської центральної лікарні. Уфології він присвятив себе з 1990 року. Цікавий такий його вислів: «Інопланетяни часто з'являються у формі і на рівні польових структур або як безтілесні, духовні істоти. Тому знайти будь-які речові докази їхньої присутності не завжди вдається. Крім того, вони можуть бути зафіксовані як у свідомості, так і в підсвідомості».

Віталій Єпішев (астроном, науковий керівник лабораторії космічних досліджень Ужгородського національного університету, член Міжнародного астрономічного союзу, член ради Української астрономічної асоціації) говорить, що існування позаземних цивілізацій і можливість відвідин ними Землі не виключені: «Земля обертається навколо Сонця зі швидкістю З0 км/с, Сонце обертається навколо центру Галактики зі швидкістю 230 км/с, тобто за якусь мить ми пролітаємо сотні кілометрів космічного простору. Космос не вивчений, він вивчається... Ми несемося у невідомому просторі з невідомими властивостями, не виключено, що «космічні світи» на цьому шляху можуть перетинатися».

Звісно, якоїсь одностайної думки щодо природи «феномену НЛО» у наукових колах не існує. Широка наукова думка здебільшого консервативна: «Цього не може бути, бо цього не може бути ніколи». Та достатньо згадати з цього приводу повчальний урок, коли у XVIII столітті Французька академія наук оголосила падіння метеоритів нісенітницею, мовляв, каміння з неба не може падати!

Тим часом візити НЛО в Закарпатську область продовжуються...