Боздоський парк культури та відпочинку в Ужгороді був заснований у вже далекому 1954 році. Він займає близько 50 гектарів землі. Це традиційна зона відпочинку мешканців обласного центру, один з найбільших парків Ужгорода. Сьогодні він має статус природно-заповідного фонду.
Саме тут у середині 1980-х мала місце подія, котра з гордістю сьогодні могла б красуватися на шпальтах уфологічних видань, та за деякими обставинами не була оприлюднена. Ця подія була аж ніяк не рядовою за уфологічними мірками, оскільки після своєї візуальної демонстрації невпізнаний літаючий об'єкт залишив по собі матеріальні зразки: їх можна було... помацати руками! Здавалося б, ось вони, незаперечні докази існування невловимих «літаючих тарілок», як прийнято у народі величати «феномен НЛО». Та історія склалася по-іншому...
В один із літніх вечорів червня 1984 року директор Боздоського парку разом зі сторожем проїжджали на автомобілі по території парку. Раптом у небі з'явилися якісь три кулі, що переливалися різними кольорами. Несподівано одна з них спалахнула і впала на землю. Здивуванню чоловіків не було меж. Вони нічого подібного у своєму житті ще не бачили!
Сторож із цікавості хотів було вийти з машини, але директор, колишній військовий, вирішив не ризикувати, зупинив його, наказав заглушити мотор і вимкнути фари. На всяк випадок... Чоловіки ще кілька хвилин мовчки просиділи у машині, спостерігаючи за іншими двома об'єктами, і лише коли ті щезли за обрієм, наважилися вийти з авто і ретельно оглянути місце «аварії НЛО».
Частину невідомого матеріалу від загадкової кулі, що вибухнула і впала, свідки згодом передали до лабораторії космічних досліджень Ужгородського національного університету. Керівником лабораторії космічних досліджень УжНУ на той час була Мотря Василівна БРАТІЙЧУК, професор і засновник лабораторії (1927—2001). Вона недовірливо ставилася до всіляких розповідей про «літаючі тарілки», та до розповідей очевидців у науковому закладі одразу ж поставилися серйозно, оскільки директор парку за професією довго працював у авіації, а такі люди не схильні до розіграшів чи містифікацій.
Місцеві астрономи добре пам'ятають розповідь очевидців інциденту з НЛО. їх розпитав журналіст Віктор Тар під час зйомок документального фільму «НЛО над Закарпаттям» (Мукачівська телерадіокомпанія «М-студіо», 2009 рік).
Старший науковий співробітник лабораторії космічних досліджень УжНУ Янош МОТРУНИЧ переповідає їхні слова: «Близько 11 години вечора при повному Місяці директор Боздоського парку разом зі сторожем під час перевірки побачили в небі три загадкові кулі, розміром з баскетбольний м'яч, які летіли їм назустріч зі сторони адміністративних будівель. Зупинивши машину, вони почали роздивлятися об'єкти уважніше. Кулі були яскраві, переливалися люмінесцентним світлом.
Янош Мотрунич (старший науковий співробітник лабораторії космічних досліджень Ужгородського національного університету, астроном): «Уламки НЛО нам не повернули, сказали тільки, що про такі випадки їм відомо»
Один із цих об'єктів раптово впав на землю, місце падіння було чітко видно, оскільки Місяць яскраво освітлював місцевість. Залишки кулі, що вибухла, які на вигляд нагадували звичайну перегорілу пластмасу, очевидці акуратно зібрали в коробку з-під сірників...»
Залишки від НЛО, що впав у Боздоському парку, співробітники лабораторії космічних досліджень УжНУ, за браком обладнання і методики досліджень незрозумілих речей, передали в Астрономічну раду Академії наук СРСР. Проте там не мали жодного уявлення про те, що це за матеріал. Астрономічна рада була вимушена передати уламки в іншу організацію, однак і там не змогли знайти пояснення походженню загадкових уламків.
Врешті-решт астрономам Ужгородського національного університету ввічливо подякували за знахідку і одночасно повідомили, що даних про подібні явища, як у Європі, так і в Азії, у них є багато (!)
Історія мовчить про теперішнє місцезнаходження загадкових уламків з Боздоського парку, їх склад і можливу природу. Проте достеменно відомо, що ці уламки були, а природа «феномену НЛО» й досі «невпізнана» чи навіть дискредитована.
ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ
Якісь містичні і незрозумілі речі демонструє людській уяві «феномен НЛО». Абсурдні (дивакуваті) елементи є типовими як для очевидців, так і для дослідників феномену.
Так, в уфологічній літературі ми знайшли повідомлення про дивовижно схожі «три кулі» (!) над тим же Ужгородом (!), тільки віддалені у часі до і після Боздоських подій рівно на 7 років (!). Вони описані у книжці «Потойбічний світ. Лікувальна магія» (автори: Е.Матьковський, К.Маукшинський, А.Молнар), Ужгород, 1994 рік.
Художник М. бачив «три НЛО» над річкою Уж у серпні 1977 року: «Близько 19 години над річкою з'явилися три кулі темно-вишневого кольору діаметром приблизно 1-1,5 м. Вони знаходилися на висоті 3-4 метри над рівнем води. Кулі злегка підіймалися й опускалися, при цьому видавали тихий писк і злегка світилися. При наближенні на кілька метрів до них було виявлено, що їх поверхня нагадувала наждачний папір, не було виявлено ні вікон, ні дверей. Кулі піднялися вгору на висоту 10-15 метрів. Одна з них перестала світитися, стала темно-коричневою. Дві інші просто зникли. Перша зникла останньою. Бачили це явище 5 осіб. На місці події нічого незвичайного виявлено не було».
Аналогічні НЛО з'явилися в Ужгороді у жовтні 1991 року. Розповідь художника Ц.: «Близько 19 години над вулицею Заньковецької з'явилися 3 кулі на висоті 30-35 метрів від землі. Одна куля була червоно-жовтого кольору, інша - опалово-молочно-біла, третя - зеленого фосфоресцуючого кольору. Всі три кулі світилися. Занепокоєння у пішоходів перейшло в переляк, коли кулі зникли з вибухоподібним звуком. Деякі пішоходи запідозрили вибух газових балонів і поспішили до будинків розібратися - чи не у них в квартирі стався вибух».
Ярослав СОЧКА, Віктор ТАР (УФОДОС).
газета "Срібна Земля - ФЕСТ" (Ужгород), 25-31 травня 2012 №22 (823)
|
