Останнім часом немало говорять і пишуть про НЛО. Недавно я дізнався ще про один випадок, про який варто розповісти.
Як стверджує народний поголос, невпізнаний літаючий об'єкт нібито не тільки бачили школярі, пастухи-пенсіонери, а його навіть хотіла заарештувати опергрупа райвідділу міліції.
— Заарештувати - дуже голосно сказано, — зауважує начальник Казанківського РВВС Миколаївської області майор міліції Н. Ф. Степанов. — Адже ми розуміли, що полонити «літаючу тарілку» навряд чи вдасться. Але сигнал є сигнал, і ми повинні були його перевірити.
Як же все було? Мабуть, найкраще про це розповість талетайпограма, відправлена Миколою Федоровичем того вечора у Миколаїв, в обласне управління внутрішніх справ. Копія її збереглась у сейфі начальника РВВС, можливо, у надії саме на сьогоднішній день? Не будемо надто прискіпливими до стилю викладення події, до деяких повторень слів, адже це офіційний документ, та й складений він був буквально, як кажуть, по свіжих слідах.
«Доповідаю, що 14.11.86 р., о 19 годині 20 хвилин у РВВС надійшло повідомлення з райкому партії про те, що на полі радгоспу «Україна» приземлився невпізнаний літаючий об'єкт, подібний по супутника. О 19 годині 25 хвилин на місце негайно виїхала опергрупа у складі восьми чоловік на чолі зі мною. О 19 годині 40 хвилин опергрупа прибула у цей район, що за 1,5 кілометра на захід від села Миколаївки. На полі виявлено об'єкт, схожий на бурову вишку, яка працює вночі. Спочатку виявили об'єкт на відстані приблизно 200 метрів. Коли дві машини почали наближатися де об'єкта, то він почав віддалятися від опергрупи з такою ж швидкістю, з якою до нього наближались. Об'єкт був від землі на відстані від 50 до 100 метрів. Так опергрупа переслідувала об'єкт протягом 20 хвилин. За цей час машини проїхали 15—20 кілометрів. Коли машини намагались об'їхати об'єкт з двох боків, він збільшив швидкість і зник з поля зору у напрямку Устинівського району Кіровоградської області.
Описання об'єкта. Майже 50 метрів заввишки. Згори більш освітлене місце. Знизу з'являвся також освітлений контур. Об'єкт схожий на перекинуту ялинку. У нижній широкій її частині освітлення посилене, нагадує прожектори, але променів світла не спостерігалось. Перед зникненням об'єкт піднявся приблизно на сто метрів від землі. На якийсь час зупинився у русі, ніби спостерігаючи, чи не женуться за ним, і різко зник в указаному напрямку».
Уважний читач, мабуть, помітив одну неточність у рапорті. У перекинутій ялинці, як відомо, широка не нижня, а верхня частина.
 - Чого тут дивуватися? — говорить Микола Федорович.
- Доповідну я відстукав тут увечері. Можете уявити собі, у якому ми всі були стані. Але, як зараз бачу: контур НЛО нагадував зрізаний конус вершиною вниз, а обрисами своїми — парашут зі стропами. Чому тоді прийшло порівняння з перекинутою ялинкою? Свічення верхньої і нижньої частин конуса дуже було схожим не святкову ілюмінацію.
Зазначу, що на «пригоду» опергрупа того вечора виїхала двома машинами. Об'єкт вони переслідували з різних боків, отже, кут бачення «літаючої тарілки» у співробітників РВВС був різним. Однак, коли всі зібралися у кабінеті начальника для обговорення «операції», складення донесення в УВС, всі в принципі говорили про одне і те ж, за винятком деяких деталей. Наприклад, капітан міліції Н.А.Послушняк переконаний, що при набиранні висоти, збільшенні швидкості міліцейської машини і НЛО зростала інтенсивність свічення «літаючої ялинки». Коли об'єкт набирав висоту, він витягався.
Бачили вогненний парашут у вечірньому небі і десятки жителів Миколаївки. Наступного ранку багато селян прийшли до сільської Ради, у контору радгоспу, щоб розповісти про вчорашнє диво. На жаль, у «присутствених» місцях вже прийняли телефонну вказівку згори: «Загасити непотрібні вигадки». Цієї ж долі зазнало і повідомлення начальника Казанківського РВВС про виїзд на місце «пригоди». Рапорт заховали від гріха подалі, а самому майору Н. Ф. Степанову запропонували провести відповідну роботу з особовим складом з приводу «вигадки про НЛО».
А. ГОРОБЕЦЬ. («Сельская жизнь», 14 вересня), Київ.
Опубліковано: "Чорноморська комуна", 17 вересня 1989 року (з архіву І.Качанова, OCR: Я.Сочка)
|
