«Літаючі тарілки» були і залишаються загадками. Дослідник історії Володимир Ящук з Радивилова (на знімку) вважає, що на Волині це позаземне явище вперше реально побачили у 1892 році, і воно спричинило цілу низку військових розслідувань.
— Шукаючи в архівах матеріали з історії рідного краю, я натрапив на цікаве свідчення, датоване XIX століттям, у якому йдеться про відвідини інопланетянами повітряного простору над колишньою Великою Волинню, розповідає Володимир Ящук. — Це свідчення товариства уфологів стало співзвучним з публікацією у газеті «Свет» від 28 березня 1892 року. Тоді на шпальтах з'явився короткий лист якогось Н. Р.
 У перекладі українською замітка звучала так: «Милостивий пане редакторе! Вважаю за обов'язок повідомити вашу високошановану газету про появу вже не вперше в нас летючої машини. Її бачили 15, 17 і 23 березня цього року. Сього числа о 6 1/2 годині ранку її бачили за дві версти північніше Луцька Волинської губернії, над с. Зміїнець. Бачили її солдати 33-го драгунського Ізюмського полку і селяни с. Зміїнець. Рух машини був зі сходу на захід. Політ швидший за політ птиці. Висота може бути порівняна з висотою польоту журавля. Шум від руху цієї штуки було чути в селянських хатах. При русі машини вітер був з північного заходу. Дійсність моєї розповіді може підтвердити командир 2-го ескадрону полку».
Як на диво, цю інформацію сприйняло всерйоз військове відомство Російської імперії, і через певний час за наказом начальства відповідне розслідування провів журнал «Разведчик». У № 293 (1892 р.) цього журналу командир згаданого полку оприлюднив рапорт, який став доповненням до вищезгаданого листа. Зокрема, зазначалося, що машина металевого світлого кольору йшла дуже швидко і її бачили також у місті Дубні. 3 приводу невпізнаного об'єкта редакцію «Раз-ведчика» повідомив також ротмістр, який не назвав свого імені: «В кореспонденції газети «Свет», № 73, сказана правда... Летючу машину бачили декілька чоловік нижніх чинів довіреного мені ескадрону і дехто з селян с. Зміїнець. Я особисто сам опитував селян і нижніх чинів, і всі вони показали одне й те ж. 23 березня о 6 1/2 ранку увагу всіх привернув сильний шум, схожий на шум далекого поїзда. Люди в страху і нерозумінні озиралися навкруги, дивилися вгору і виразно побачили над самим Зміїнцем летючу машину світло-металевого кольору — на висоті журавлиного польоту. Величина і форма невеликої копиці сіна. Деякі помічали схожі на крила, лопасті, що рухалися. За чутками, цю летючу машину бачили у Радивилові, Дубні, Здолбунові, Рівному, Луцьку, Боремлі, Ковелі, Рожищі Волинської губернії. Цікаво опитати сторожів і вартових у тих місцях, де ця машина зупинялася і освітлювала».
У наступному листі, оприлюдненому в «Разведчику», той же ротмістр писав: «Заговорили про появу чогось, що освітлює по ночах снопами сильного світла...» Далі з'явились подробиці, мовляв, кулю чи літаючу машину видно чітко 2—З хвилини, а потім неясно. Вона освітлювала і ніби оглядала околиці сіл Рванці і Гнидва...
Зважаючи на те, що кінець XIX століття ще не був увінчаний першими польотами братів Райтів, літальними спробами Можайського, можна цілком припустити, що об'єкт, який наробив стільки розголосу і серед населення, і на сторінках тодішньої преси, — це не що інше, як літаюча тарілка. Тільки з якою метою прилітала вона на Волинь?
Євген ЦИМБАЛЮК. смт Млинів Рівненської області. "Голос України" (газета Верховної Ради України), №24(5024), 9 лютого 2011 року
|
