В декабре наступит очередной "конец света": комментарии украинских ученых

Нібіру насувається!? У грудні Землі пророкують кінець світу 

Це станеться через так звану планету Нібіру або «планету-Х» – додатковий об'єкт в Сонячній системі, що буцімто курсує у нашому напрямку і всього через кілька тижнів зіткнеться із Землею, а усе людство загине. Подейкують, що загадковий світ, де мешкають інопланетяни-рептилоїди, існує за межами Нептуна і проходить через Сонячну систему кожні 3600 років. Згідно зі стародавнім календарем майя, пророцтвами Ванги апокаліпсис мав відбутися ще кілька років тому. Коли ж цього не сталося, усі зітхнули з полегшенням. Однак послідовники конспірологічної теорії заговорили про існування «планети-Х» та кінець світу знову – наприкінці 2015 року. Щоправда, точної дати, коли це станеться, ніхто не називає.

 

Тож чи існує насправді загадкова Нібіру? І чи варто панікувати? Про це цікавимося в Анатолія Відьмаченка, доктора фізико-математичних наук, професора, завідувача відділу фізики планетних систем Головної астрономічної обсерваторії НАН України, Бориса Новосядлого, директора астрономічної обсерваторії ЛНУ ім. І. Франка, Ярослава Сочки, дослідника аномальних явищ, координатора проекту моніторингу НЛО над Україною (UFOBUA), Юрія Турбала, професора кафедри прикладної математики Національного університету водного господарства і природокористування. 

- Панове, то що це за планета Нібіру? 

А. Відьмаченко: 

- Є планети Сонячної системи і екзосистеми – планети, що існують поза нею. Крім Землі, на сьогодні маємо сім планет Меркурій, Венера, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, які обертаються навколо Сонця. А ще існує близько десятка відомих нам карликових планет. На відміну від планет Сонячної системи, їх маса набагато менша. Скажімо, статусу карликової планети набув Плутон разом із Церерою, Еридою, Макемаке та Хаумеа. 

Як науковець можу запевнити, що планети Нібіру не існує. Це вигадки! Людям просто цікаво, що щось може зіткнутися із Землею, впасти на неї. Тому все незрозуміле і намагаються пов'язати з цією загадковою темою.

 

Я. Сочка: 

- Нібіру - міфічна планета і наукових праць, що підтверджують її існування, немає ні в області астрономії, ні в області шумерології (там вона з”явилася завдяки письменнику і досліднику палеоконтактів Захарію Ситчину). Шквал нових обговорень про її зіткнення із Землею - лише чутки. Згадайте ажіотаж щодо цього 5-ти річної давності: тоді теж активно обговорювалося зближення цієї гіпотетичної планети з Землею, але в травні 2011 року, так нічого і не відбулося. 

Це міфологічне поняття, яке залишило неабиякий слід в історії. Воно зустрічається ще в вавилонській астрономії, існують деякі спроби відродити науку про Нібіру в сучасній езотериці. Усі ці безкінечні розмови і жахливі прогнози щодо зіткнення Нібіру із Землею, звісно не виникають на пустому місці. Хтось з певних причин маніпулює періодично громадською думкою, щоб привернути ще більшу увагу до цього терміну. 

Ю. Турбал: 

- Можливо, від суспільства щось приховують. Подейкують, що буцімто на небосхилі Америки з”явився невідомий об'єкт. Але науково-обґрунтованої інформації щодо існування планети Нібіру немає. А все, що могло би бути для нас загрозливим, науковці фіксують в режимі реального часу. Сучасні системи спостереження за Сонячною системою достатньо потужні. Тому, якби певна планета була настільки близько до Землі, то це елементарно можна було б відстежити. 

- Але як дізнатися, що на Землю з космосу щось насувається?

Ю. Турбал: 

- В момент проходження Нібіру по нашій Сонячній системі мали б статися катаклізми планетарного масштабу. Адже через свої чималі розміри і масу, про які вказано в шумерських текстах, вона і зараз повинна була б гравітаційно впливати на зовнішні планети і комети, коли ті опиняються в тому ж просторовому секторі, що й вона. Тому її наближення до Землі не залишилось би непоміченим. 

Тому все просто: нині маємо на календарі листопад. Якщо врахувати швидкість руху космічного тіла та орієнтовну дату зіткнення – грудень 2015 року, то за місяць часу я впевнений, що науковці зафіксували б появу біля Землі цього об'єкта. 

- Чим це може загрожувати? 

А. Відьмаченко: 

- Щодня на Землю падає до 50 тисяч тонн метеоритної речовини. Проте не всі з них представляють загрозу для людства. В основному їх розміри настільки малі, що вони згорають, не долетівши до поверхні планети. Лише близько двох тисяч метеоритів у рік досягають поверхні планети. Більшість з них падає в пустелі, в тайзі, у горах. Ступінь небезпеки може бути різна, від дрібних руйнувань до глобальної катастрофи в планетарному масштабі. 

Якщо, припустімо, на сушу впаде космічне тіло діаметром кілька метрів зі швидкістю 20 км/с, то станеться потужний вибух. А його уламки розкидає на кілька десятків кілометрів. Якщо ж об'єкт впаде в океан, - це може призвести до ряду катаклізмів – цунамі тощо.

 

Б. Новосядний: 

- Планету Нібіру вигадали не науковці. Багато легенд ходить. Яких саме? Одну з них ви зараз і переповідаєте. Ми спостерігаємо за метеорами, за космічним сміттям в навколоземному просторі і нічого підозрілого не бачили.