На Львівщині чупакабра знищує у селах кролів, курей та індиків...

..."Оранжева, шерсті майже нема, тіло без чітких форм, морда тупа. Ходить на задніх лапах, на зріст - понад метр, слід великий, пазурі довгі. Задні ноги вищі за передні, очі - червоні. Висмоктує у кролів кров і складає вбитих рівними рядами" - так описують очевидці невідомого звіра, який ще донедавна лютував на Тернопіллі, а нині наганяє жах на селян Львівшини. 

З цього можна було б посміятися. Та нині навіть скептики мовчать: факти річ уперта - звір існує й убиває не лише кролів, а й інших тварин. Селяни почали створювати загони самооборони. Влада? А що влада? Мовчить, як завжди. Небезпека для людей? А може, пронесе?

... Оксана Максимів з хутірця Косичі, на обійсті якої лише кілька днів тому хазяйнував невідомий звір, каже, що й досі у неї – мороз по шкірі.
«Воно» знову було в нас. Вранці – під кліткою вісім задушених кролів, поскладаних у ряд. Індики валялися на подвір'ї з віді-рваними головами, гусеня пошматоване, квочка зникла без сліду, - розказує жінка. - Відчуття не передати. Волосся дибки стає. Смертю на подвір'ї пахне. Кавказька вівчарка ще досі в буді сидить і труситься з переляку". 
Диво-звір, який нападає на селянські обійстя, залишив слід одразу в кількох районах. Тож батьки тепер бояться пускати дітей на вулицю. У школу посилають лише групами або в супроводі дорослих. 
"Хто його знає, що то за біда? Може, завтра воно буде пити кров не з кролів, а з людей? Влада каже: вигадки. Хай би приїхали й подивилися на ті вигадки: штабелями вбиті лежать", - сумно усміхаються селяни з Погорільців. Втрата одного кролика для селянина - біда. А в них рахунок уже на сотні.
Істота, що другий місяць поспіль тероризує людей, розумні і хитра…
"Воно залишило великі відбитки: п'ять подушок-пальців, пазурі - довгі. Слід веде до Лагодова. На паркані ворсинки цупкої світло-рудої шерсті", далі розповідає про гостя-вбивцю Оксана. Хутірську сім'ю найбільше дивує, як той кровопивця триметровий паркан перестрибнув. Кажуть, що хвіртка була зачинена.

Володимир Максимів, господар, не може втямити, що за сила у цього капосника. "Вирвало дверцята разом із завісами. Таж навіть чоловікові це важко зробити без інструментів", - чудується. 
Силі й хитрості невідомого звіра дивуються всі, кому на власному подвір'ї довелося побачити сліди його злочинів. "Нові клітки. Шурупи на дверцях - з палець. Усе з корінням вирвало, одинадцять кліток знищило", - розповідає Надія Максимів зі села Глиняни. На світанку гадали: жарт дурнуватий чи фільм жахіть? Усі кролі подушені й рядами поскладані". А ось новонародже-них кроленят паскудник не зачепив. 
У Глинянах кролевбивця вже місяць бешкетує. "У Галанів - 10, У Гончаруків - 12, в Ярослава Максиміва - понад 40 кролів роздер. Міліція приїздила, але на кого мала протокол складати? То наші хлопці хочуть самі з ним розібратися, каже Михайло Тимняк, голова Глинянської сільради. - Цей звір збитки робить і в Погорільцях, Косичах, Підгайчиках, у Перегноєві, Вороняжі". І в сусідніх - Бродівському та Буському районах "почерк" вампірчика відомий. Душить бідних кролів, і нема на те ради ... 
Мисливці робили облави на загадкового нападника. "Ми чули, що взимку щось отак душило і пило кров з кролів на Тернопільщині. Але не думали, шо та біда перебереться до нас", - бідкаються селяни. Слід загадкового вбивці скрізь однаковий: вирвані дверцята клітки, подушені й поскладані в ряди кролі. І на шиях тварин - два рівненькі прокуси. Собаки, зустрівшись із звіром, тижнями не вилазять з будок. І всі хвіртки у дворах, як і були, зачинені. Літає той звір, чи що? 

Як і у Глинянах, розмови про "вампіра" у Підгірцях - тема номер 1. Кролячий кровопивця навіть привид Марушки, яка бродить Підгорецьким замком, затьмарив. Ще б пак, вампір задушив 60 кролів і випив з них кров. За ніч! Кролів на експертизу не давали. "Кому то треба? Щоб влада далі насміхалася? Не діждуться",- впираються селяни. 
"Ти, Василю не шуткуй, кажу: робота нечистого. Коли все почалося? У Великодню ніч! А Бодько що придумав? Тиждень тому бачив на власні очі, як воно з лісу до села йшло. З рогами, копитами, хвостом - все як належить. І на двох ногах - як людина", - чолов'яга завзято переконує своїх слухачів, що "вампір" не звір, а таки той, кого проти ночі не можна згадувати. Товариші мовчать. Вечір заходить. А кролі у селі ще не всі подушені. 
... Села гудуть. Одні люди кажуть, шо кролів душить людина заради крові: п’є а чи ж гроші на заробляє. Інші впевнені - сектантів робота. "То не звір, а люди-вампіри! Хлопці бачили, як біля цвинтаря очі світилися. І зуби в них та-а-кі: ікла, а не зуби. Кролі - то тренування. Далі люди підуть. Спершу - малі, потім - старі", - дітвора й собі сценарій страхіть пише. «Та цитьте, людей смішите! То фільм американці мали в нас знімати, привезли якусь заразу зі собою, а та потвора втекла", - береться в боки огрядна молодичка. Чоловіки в боргу не зостаються: "Що ти розумієш? То експеримент вчені робили: схрестили собаку з гієною чи ще якоюсь бідою. Або якусь екзотику хтось привіз й викинув, як виросло. А воно живе - Їсти хоче!" - сперечаються підгірчани. Один радить срібні кулі виливати, інший - село освятити. У мене від фантазії селян дух перехоплює. Що там фільми жахів - Голлівуду далеко!

А до сільського магазинчика все підтягуються місцеві. По хліб, олію, дітям по цукерки, по плящину, та все більше - по інформацію: нові кролячі жертви? Була істота чи не була? 
"Я вам отак скажу: не наша то звірина. Чужинська. Наш вовк, лис такого не зроблять. І на куницю чи тхора то не схоже: стільки сили не мають, аби клітки рвати", - баба Маринка каже не слухати тих п'яниць, а йти до Панасихи. Вона того звіра добре роздивилася й небилиць розказувати не буде. Поважна Їхня Панасиха.

"ХВОСТА В НЬОГО НЕ БУЛО"

Ганна Панас, по-вуличному - Панасиха, каже, життя прожила, всіляке бачила. Але такого й ворогу не побажала б.
"Чую, надворі галас. Собаки в мене нема. Вийшла, ввімкнула на вулиці світло, мені мову відняло. Дивлюсь, кролики рівними рядами на подвір’ї лежать, а воно стоїть у дверцях клітки: передні лапи всередині, а задні на землі. В мене думка майнула: "Такого собаки в селі нема!" Колір воно мало оранжевий. Шерсть злиплася, а саме тіло якесь не собаче – форми не має. Я його добре роздивилася: воно ж від мене метрів за шість було", - баба Ганна показує клітки, де ще недавно були кролі. З дванадцятьох один лишився. Дверці у клітку тепер колодами підперті. 
"Як почала кричати, воно голову до мене повернуло. Таке відчуття, мов гіпнотизує - в очі дивилося. Я кричу, а воно до паркана - і, як блискавка, шуг! Той звір мав добрий метр зросту, а ось хвоста в нього не було", - бабусю вже вкотре слухає й сусідка. "І чом ти, Ганко, мене не гукнула. Я ж така бойова! Зловили б!" 
Тієї ночі у Підгірцях було задушено більш як півсотні кролів. 

"Думаю, що то робить добре навчена чи ж здичавіла собака. І може, не сама, а з хазяїном. Ото дивіться: з клітки залізне пруття виламано. Чи ж таке зробить звір?!" - Парасковія Мазурик показує, що залишилося після господарювання нічного зайди. У руках жінки погризені дерев'яні цурпалки, штирі зігнуті. На уламках дверцят - глибокі сліди пазурів. 
"Кролі подушені й поскладані, а дверцята в загін; де клітки, закриті. А воно ж кролицю з кроленятами забрало й кровинки не залишило. Паркан метра з півтора, кролиця мала зо сім кіля (7 кг), як воно її перенесло та ще й з малими?" - дивується жінка. Каже, серце кров'ю обливалося, як мертвих кролів збирала. Бойко, сусід Мазуриків, в ту ніч 28 задушених кроликів на тачку склав і повіз закопувати. А на ринку один кріль від 40 до 60 гривень коштує…

СЕКРЕТНА ЗБРОЯ НЛО 

З кролячим кровопивцею зустрілася не лише Панасиха. Василь Павлишин, підгорецький тракторист, бачив під лісом оранжеве чудовисько, подібне до кенгуру: задні ноги виші передніх і пересувається стрибками. Жінки з Погорільців розповідають, що у полі зустріли дивну істоту: руду волохату, як мавпа. Вона йшла на двох ногах з лісу в бік села. В Куровичах молодь також бачила руде створіння, яке скакало. Повз юнака, який прийшов ввечері до доньки Богдана Галана, світлий звір промайнув, як блискавка. А на ранок Галани знайшли на своїм подвір'ї 40 задушених кролів…

За описами очевидців, загадковий кролевбивця дуже подібний до не менш загадкового звіра - чупакабри. Чупакабра у перекладі означає - той, що ссе кров кіз. Уперше це чудовисько об'явилося в горах Пуерто-Рико у 1994 році. Невідома істота висмоктувала кров у тварин у фермерських господарствах. На шиї тваринки залишалися маленькі круглі ранки. Чупакабра вбивала кролів, кіз, курей в Мексиці, Чилі, Перу, Нікарагуа та на сході США. Очевидці описують цю істоту так, як і нині наші краяни. 
Суперечки шодо походження чупакабри тривають. Одні кажуть: то експериментальний зразок, який втік з військової бази США. Інші, що це ... домашня тваринка чужопланетян. Загубилася бідолашна. Дехто з вчених каже: чупакабра – містична істота. Її у природі не існує.

"За 25 років роботи в лісі недавно я вперше почув якесь дивне виття-ревіння. Як з-під землі те ревіння йшло", - розповідає Іван Фідик, лісничий з Глинян. "Найімовірніше, кролів душить здичавілий або ж схрещений з вовком собака, - переконаний Василь Бакальський, голова Глинянського товариства мисливців. Інші впевнені: це почерк дикого кота або ж ягуара чи леопарда.

А в селах кількох районів, які охопила всезагальна паніка, життя триває. Навчені жорстокими умовами виживання селяни рятуються як уміють: складають анекдоти про "кота чужопланетян" та не пускають дітей на вулицю. Ввечері старші не дуже ходять по сусідах. Звір є звір. І не має значення, з якої планети. Раз йому смакує кроляча кров, то й людську може пролити. А чиновники тим часом наввипередки дають інтерв'ю. Все їхнє красномовство зводиться до одного: вигадки усе це. У сотні кролів, яких штабелями закопують за селами, кров випито? Ну й що? Собака якась шкодить. І врешті-решт, не людей же закопують! Не людей. Наразі…