Главная » 2009 » Май » 31 » Джублик: дива на Закарпатті тривають
15:35
Джублик: дива на Закарпатті тривають
27 серпня 2002 року дві дівчинки: Оленка 10-ти років та Мар’янка 9-ти, по-дитячому жваві та веселі прийшли до джерела, де частенько брали воду для домашніх потреб. І не сподівалися дівчатка, що день цей, такий подібний на всі попередні звичайні дні, стане вельми особливим у їхньому житті. Коли одна, схилившись, набирала воду, друга з подивом мало не закричала: “Дивися, хто ззаду тебе стоїть?!” (о. Атанасій Михайло Чийпеш, ЧСВВ).
Так починалася історія об’явлення Пречистої Діви Марії та Пресвятої родини в Джублику (біля села Вільхівка Іршавського району Закарпатської області). Див. докладніше: http://ufodos.org.ua/publ/7-1-0-54
Релігійні дива тут трапляються і понині...
“Якось у неділю, після недільної Служби Божої, кілька десятків місцевих жителів пішли Хресною Дорогою. Саме тоді, відмовляючи Хресну Дорогу, побачили на трьох хрестах розіп’ятого Сина Божого, хоч насправді на них немає розп’яття. Це звичайні дубові хрести... На хресті, що стоїть біля каплички, з плеча розп’ятого Ісуса Христа стікають схожі на кров краплини. Їх видно неозброєним оком. Спершу думали, що це іржа від цвяхів. Але ж хрести зроблені без єдиного цвяха... (Олександра Баландюх. “Кров з небес на грішну землю” // “Аргумент – газета” від 24 грудня 2003 р.)
Скульптор з Мукачевого Петро Матл вирізьблював зі суцільного дерева скульптуру Пресвятої Богородиці. Вона була майже готова, залишалося лише трохи попрацювати над обличчям та серцем. Зробивши на серці стамескою перші надрізи, майстер раптом побачив на ньому хрест у вигляді двох тріщин, анітрохи не схожих на ті, що траплялися під час роботи над фігуркою. Але ж поверхня була чиста, без жодного сучка, який міг би бути причиною тріщин! (Олександра Баландюх. “Кров з небес на грішну землю” // “Аргумент – газета” від 24 грудня 2003 р.)
Magnificat Slovakia у 2007 році зняла документальний фільм "Матір Єдності", де було використано архівні кадри авторів фільму "Історія появи Пресвятої Родини у Джублику (2004). На цих кадрах видно загадкове світло одного з хрестів Джублика...
-
Між тим, не вникаючи у саму природу релігійних див, давайте дослідимо ставлення до релігії громадян України. З 11 по 20 жовтня 2008 року Київський міжнародний інститут соціології і Центр «Соціальні індикатори» провів опитування 2036 респондентів за випадковою репрезентативною вибіркою, що відповідає стандартам ISSP (Міжнародний проект соціального дослідження) і представляє доросле населення України. Опитування здійснювалося за фінансової підтримки Посольства Королівства Норвегії в Україні, Фонду Open Ukraine та Фонду Віктора Пінчука. В рамках участі України у проекті ISSP отримана інформація буде докладно проаналізована й опублікована у спеціальній брошурі, а національний координатор проекту візьме участь у щорічних зборах учасників ISSP.
Інститут політики представляє наступні результати опитування: • Українці масово вірять у Бога. 53% респондентів погодились з тим, що твердження «Я вірю у Бога зараз і завжди вірив» найкращим чином змальовує їхні переконання. Кожний п’ятий (21%) не вірив раніше, проте став віруючим зараз. Тобто три чверті населення України вважають себе віруючими людьми. Атеїстів значно менше: кожний дев’ятий (11%) або ж ніколи не вірив у Бога чи перестав вірити, і це, скоріше за все, констатація твердого переконання. Ще 15% не змогли вибрати для себе хоча б одну із пропонованих позицій. При цьому 62% громадян назвали православним релігійне оточення, в якому вони виховувалися, 6% греко-католицьке, а 27% росли й спілкувалися поза будь-яким релігійним впливом (5% - усі інші відповіді). • Жінки в Україні більш віруючі, ніж чоловіки: 63% їх завжди вірили у Бога, тоді як 41% чоловіків вважають такими свої переконання. За часів незалежності українці стають більш релігійними. Люди старші 50-ти років, тобто ті, хто народився й сформувався у Радянському Союзі, частіше за інших виказували атеїстичні погляди – 11% серед них заявили, що ніколи не вірили у Бога, а у віковій категорії до 30-ти років – 7%. У західних областях України люди масово вважають себе приналежними до певної релігії. Тут лише 3% не поділяють релігійного світосприйняття, а в центральних, південних та східних областях таких 13%. • Релігійні переконання уточнювалися запитанням «Яке твердження найбільш влучно виражає Ваше ставлення до Бога?». Для відповіді пропонувалися 6 підказок. 46% вибрали варіант «Я не сумніваюсь в існуванні Бога», 16% - «Хоч деколи я сумніваюсь, але відчуваю, що дійсно вірю в Бога», 12% - «Я помічаю, що іноді вірю в Бога, а іноді не вірю», 11% - «Я не вірю у персоніфікованого Бога, але вірю в існування деякої Вищої Сили», 5% - «Я не знаю, чи існує Бог, і не думаю, що існує можливість про це дізнатись», 6% - «Я не вірю у Бога», і 4% не визначилися. Інакше кажучи, ті, хто не визначився із своєю вірою в наведеному вище запитанні, допускають існування «Вищої Сили» і, фактично, також вірять у надприродне. • Водночас віра в деякі інші аспекти релігійного світогляду поширена значно менше. У «Релігійні дива» вірять 46% українців і не вірять 32% (інші не визначилися), у «Життя після смерті» — відповідно 38% і 37%, у «Рай» — 40% і 36%, у «Пекло» — 39% і 36%, у «Надприродні сили й можливості померлих предків» — відповідно 34% та 38%. • В опитуванні громадяни України демонструють толерантне ставлення до представників інших релігійних поглядів. 71% респондентів повністю чи скоріше погоджуються з твердженням, що різні релігійні групи мають рівні права в Україні, 75% — з тим, що необхідно поважати всі релігії. При цьому 66% безумовно підтримають чи скоріше підтримають людину інших релігійних переконань в тому випадку, якщо вона одружуватиметься з кимось з родичів опитаних, а 63% — людину іншого віросповідання на виборах від партії, яку підтримує респондент. • На переконання більшості українців, релігія та церква повинні залишатися окремою й вельми закритою сферою переважно приватного життя. 36% додержуються думки, що вплив релігійних організацій на перебіг суспільного життя такий, як потрібен, і лише 15% наполягають на збільшенні такого впливу (26% воліють зменшення впливу, а інші не мають з цього приводу жодних припущень). 77% опитаних повністю чи скоріше погоджуються з твердженням, згідно з яким «релігійні лідери повинні утримуватися від спроб впливати на людей під час виборів», а 71% — і від спроб «впливати на рішення влади». • У цілому 32% опитаних погодилися із твердженням, що «життя має сенс лише тому, що Бог існує». Для жінок (36%) таке твердження більш значуще, ніж для чоловіків (24%); для тих, кому більше 50-ти років, ніж для тих, кому менше 30-ти років (36% проти 23%); жителі західних областей погоджувалися з ним частіше жителів східних областей (56% на противагу 18%). На думку переважної більшості українців (так вважають 67% опитаних), релігійні погляди та релігійна активність допомагають людям віднайти внутрішній спокій та щастя, а також отримати підтримку в скрутні части (59%). • Майже в кожному українському домі є релігійні предмети. 87% опитаних повідомили, що мають ікони, розп’яття, менору, Священні книги тощо. Кожен п’ятий опитаний (21%) молиться кожного дня, 11% – кожного тижня чи декілька разів на тиждень, 16% – раз на місяць чи декілька разів на місяць. Церкву українці відвідують переважно на великі свята, оскільки декілька разів на рік так поступають 40% респондентів. Проте кожний 12-й (8%) робить це кожного тижня, а ще 13% — один чи декілька разів на тиждень. Ніколи не заходять до церкви 19% опитаних, тобто частина невіруючих також буває в храмах, мечетях, синагогах. 81% ніколи не відвідували священні місця з релігійних мотивів і не брали участі у паломництві, а 71% жодного разу не приєднувалися до заходів своєї релігійної громади.
Це справді велике чудо дароване нам Богом і якщо б наші люди прийшли і помолились Богу, то життя у нас було значно краще. Я була в Джублику і не маю сумнівів, що це є дійсно святе місце. Раджу всім побувати і подякувати Богові за добро, яке Він нам дає
27 серпня 2002 року дві дівчинки: Оленка 10-ти років та Мар’янка 9-ти, по-дитячому жваві та веселі прийшли до джерела, де частенько брали воду для домашніх потреб. І не сподівалися дівчатка, що день цей, такий подібний на всі попередні звичайні дні, стане вельми особливим у їхньому житті. Коли одна, схилившись, набирала воду, друга з подивом мало не закричала: “Дивися, хто ззаду тебе стоїть?!” (о. Атанасій Михайло Чийпеш, ЧСВВ).
Скульптор з Мукачевого Петро Матл вирізьблював зі суцільного дерева скульптуру Пресвятої Богородиці. Вона була майже готова, залишалося лише трохи попрацювати над обличчям та серцем. Зробивши на серці стамескою перші надрізи, майстер раптом побачив на ньому хрест у вигляді двох тріщин, анітрохи не схожих на ті, що траплялися під час роботи над фігуркою. Але ж поверхня була чиста, без жодного сучка, який міг би бути причиною тріщин! (Олександра Баландюх. “Кров з небес на грішну землю” // “Аргумент – газета” від 24 грудня 2003 р.)
