Біля села Бережниця Верховинського району (Івано-Франківська область) на хребті Синиці є скельний коридор - місце, яке з давніх-давен вважається межею світів, проходом, через який людина може, за певних обставин, потрапити до іншого світу. З цим місцем пов'язано безліч легенд і переказів. На сусідній горі Довбушанці, за тими легендами, знаходилося зимовище опришків Довбуша, там, «під буком» у «Довбушевих коморах» й досі, кажуть, неторканими лежать неймовірні скарби, залишені з награбованого впродовж десятиліть хлопцями Олекси, Пелеха та Марусяка. За легендами, Довбуш наказав у печері-«коморі» спорудити золотий стовп, що сяяв «на всі Карпати».
Так воно чи не так, невідомо й досі, але саму «фіртку на той світ» — прохід в кам'яній стіні на Синицях — у 1980-х роках досліджували новосибірські ентузіасти-аномальники з групи Вартана Мірзояна. Вони виходили з того, що ця «фіртка» при певних обставинах (у певний період року або в певний день) може правити за портал між різновимірними просторовими компендіумами. Місцеві кажуть, що час від часу Синиці огортає дивний туман, в якому відбуваються непояснені речі. Люди, що пройшли через той туман, раптом опинялися за кілька кілометрів від «фіртки», «блудили», як кажуть гуцули. Дехто навіть стверджує, що до «фіртки» проти ночі приходять незнані нетутешні люди і не повертаються назад. Прилади дослідників-фізиків з групи Мірзояна зафіксували аномальні сплески електромагнітної активності в районі Довбушанки, не пов'язані з атмосферними явищами.
Є дані, що у 1942 році лідери Третього рейху організували експедицію до порталу на Синицях. Експедицію вів тренер з технік виживання школи абверу з Микуличина (біля Яремчі). Окрім альпіністів-есесівців зі спецпідрозділу, що перебував під особистим патронатом рейхсфюрера Гімлера, до «фіртки» відправились тибетські жреці релігії бон, що з 1939 року знаходилися у Німеччині і консультували Гітлера і Гімлера з окультних питань. Вони дві доби перебували біля порталу Деякі дослідники містичних практик нацистів вважають, що для відкриття порталу могли бути принесені ритуальні людські жертви. Тим більше, що «матеріалу» — військовополонених та мешканців гетто — для ритуалів у гітлерівців було більш ніж достатньо.
Історики стверджують, що наявність в Карпатах «міжвимірного порталу» була відома з давніх часів. Фракійська традиція зберегла оповідь про героя-мандрівника Зарпата, що потрапив до світу мертвих через «браму світів» у північних горах. А саме Карпати були північним кордоном давньої Фракії періоду її розквіту. У легенді про Зарпата цього фракійського героя до «брами світів» провела жриця з гірського роду Ергіутів (Беркутів?), яка потім стала його дружиною і матір'ю легендарного засновника одного з фракійських царських домів Кетта. У греко-фракійському світі другим таким «порталом» вважалося жерло вулкана Етни, на Сицилії, а третім — печера-лровал в теперішній Каталонії. Варто звернути увагу на те, що і в легенді про каталонський -портал» фігурує сяючий золотом стовп. Можливо, через цей образ люди давнини передали нам інформацію про важливу частину, або про певний спосіб дії «порталу». Источник: группа вконтакте "ФОТО-МАНДРИ"
|
