Хіба може самовпевнене людство ігнорувати закони здорового глузду, елементарну логіку і твердити, що воно, людство, — єдине мисляче співтовариство у Всесвіті? Виходячи з законів логіки, з досвіду, даних науки, чимало людей схильні до думки про можливість існування інших цивілізацій на далеких планетах, у різних галактиках. Історія такої думки сягає в глибини століть. Ще давньогрецький філософ Анаксімандр, про якого нинішні вчені не без іронії говорять, як про наївного діалектика і стихійного матеріаліста, створив учення про походження і загибель незліченних світів, населених живими істотами.
Наївний він був з позицій сьогоднішньої науки, але ж не будемо ігнорувати той факт, що його погляди у п'ятому столітті до нової ери завдали серйозного удару релігійному світоглядові, бо Анаксімандр уперше дав природничо-історичне, а не теологічне пояснення утворення світу й походження людини. Саме він створив першу географічну карту, сонячний годинник і ряд астрономічних приладів.
І він був не один у своїй упевненості щодо множинності світів: у новий час подібні ідеї висловлювали Д. Бруно, І. Кеплер. К. Ціолковський, інші видатні вчені.
Усний фольклор і рукописні свідчення багатьох народів теж насичені згадками про таємничі «килими-літаки», «літаючі колісниці», «вогняні кулі» та інші дивовижні транспортні засоби, на яких на Землю прилітали міфічні істоти.
А в древніх міфах і книгах є чимало свідчень про безпосередні контакти з «богами». Наприклад, це зафіксовано в Біблії, Євангелії, Шумерському епосі про Гільгамеша та інших. Сліди можливого палеовізита вчені знаходять і в наскальних зображеннях істот у скафандрах, кресленнях зовнішнього та внутрішнього обладнання літальних апаратів, а також у ґрунтовних знаннях наших предків, які багато в чому вищі за сучасні. Все це наштовхує на думку про можливість обміну інформацією людства з дуже високою цивілізацією космічного походження.
Сьогодні, як нам усім здається, особливо почастішали «візити» НЛО, та пов'язані з ними різного роду контакти. Чим пояснюється така активність НЛО? Чому мовчить наука? Такі запитання з'являються у кожного і тому зустріч з астрофізиком, кандидатом фізико-математичних наук, провідним науковим співробітником відділу фізики зірок і галактик обсерваторії АН УРСР О.Ф.Пугачем, що відбулася у Київському політехнічному інституті, викликала неабиякий інтерес.
— Восени минулого року,— почав учений, — у Москві відбулося засідання регіональних угруповань по вивченню аномальних явищ (АЯ). Засідання мало характерну назву: «Спекотне літо 1989». І дійсно, інформація про НЛО буквально заполонила нас. Вчені пробували якось узагальнити цей потік свідчень очевидців, розібратися у результатах дослідницької роботи, опитувань населення.
О. Пугач з обуренням зазначив, що у пресі часто перекручують явища, факти, а водночас важливі відомості просто не друкують. Мало хто знає, наприклад, що у воронезькому випадку була ціла низка посадок НЛО — три у вересні і чотири у жовтні.
Київська група по вивченню АЯ у великому затрудненні — ніхто її не фінансує, колектив складається з ентузіастів, тоді як географія її діяльності розширилась неймовірно.
Так, на Полтавщині, у селі Куниця, неподалік від Кобеляк, дивні об'єкти бачили багато жителів. Це вже не вигадки однієї людини. В селі Яблуніївка Макарівського району на Київщині НЛО спостерігали більше двох десятків очевидців. 6 жовтня 1989 року вони бачили політ, зависання об'єктів, а 16 жовтня — посадку. Апарати демонстрували дуже розумні дії й майстерність. Вони з'являлися шість разів і разюче відрізнялись за формою. Спочатку це був трикутник з вписаним колом оранжевого кольору, а потім овальний диск з трикутником у середині. У другому випадку світло на НЛО дивно переливалися різними кольорами — рожевим, зеленим, червоним!.. Одного разу з об'єкта, що мав приблизно 15 метрів у діаметрі, виходило двоє людиноподібних істот. Через їхні постаті погляд проникав вільно, мов через скло...
У Кончі-Заспі, під Києвом, посадка НЛО відбулася 29 вересня 1989 року. Говорячи про торічний контакт з НЛО-навтами в Київському гідропарку (див. «Правду України» від 27 липня 1989 року) Олександр Федорович розповів ось що:
— Дуже важливо для нас було те, що зліт об'єкта спостерігав збоку очевидець, який ніяким чином участь у контакті не брав. На місці побували екстрасенси, причому один з них — професор КПІ (на його прохання, прізвища не називаємо). Саму дорогу, по якій йшли пришельці і контактери, й місце, де стояв їхній апарат, екстрасенси відчули легко й швидко. Місце зльоту, розміром сім на чотири метри має дуже сильне позитивне поле. Слідами явища знято фільм за участю контактерів.
Яку ж позицію щодо названих та інших явищ НЛО посідає офіційна наука? 
Велике нагромадження фактів, спостережень, свідчень, увесь багаторічний матеріал, на думку вченого, мусить уже перейти у нову якість. Але цього не відбувається. Офіційна наука все ще мовчить. Чому? Причин багато. Якщо взяти тільки притаманний науці консерватизм мислення, то він завжди й скрізь був каменем спотикання для нових ідей. У нашій країні науковий застій посилився ще й через втручання. Але є й другий бік проблеми наукового мовчання — надзвичайна складність і незбагненність феномена НЛО.
Щоб тільки «впустити» в свідомість новітні ідеї, знання, потрібно спочатку перебороти традиційне й суб'єктивне «не вірю», «не може бути», потім пройти довгий шлях «не розумію». І лише відкинувши звичне й стійке в нашому уявленні, можна відкрити нові якості знань про природу закономірностей цього безмежного світу. В даному ж випадку ми, мабуть, спостерігаємо якусь складну фізико-психологічну (біофізичну) взаємодію матеріального світу. «Надзвичайного» тут багато!..
Так, згідно з нашим уявленням, швидкість розповсюдження світла є граничною швидкістю. НЛО ж на кілька порядків перевищує цей рубіж! Літаючі об'єкти найрізноманітніших конструкцій (іноді з автономними модулями) зовсім ігнорують наші аеродинамічні закони. Вони можуть різко змінити напрям руху під кутом у 45 градусів, не сповільнюючи швидкості, в одну мить змінити форму конструкції, розмір, колір. Одна з найдивовижніших їхніх властивостей — здатність раптово щезати. Це стосується і металевих конструкцій, і членів екіпажу. Тут проблема НЛО змикається з такими явищами, як телепатія, яснобачення, полтергейст, що належать до біоенергетичних ознак і властивостей.
Визнаємо все ж той відрадний факт, що за 40-річний період ненаукових і наукових дискусій феномен НЛО в наукових колах усе ж таки визнано як такий, що існує, Таким чином, спростувати цей факт, уже просто неможливо.
У науці ще чимало невідкритого. Є багато цікавих гіпотез, що чекають на своїх дослідників. Наприклад, відкриття спінорних полів і часток вказує на можливість існування руху, більшого за швидкість світла. Дуже незвичайна гіпотеза так званих глюонних сил у природі, яку розробляє кандидат технічних наук В. Фоменко. Вони дають змогу переносити звук, тепло й інформацію через будь-яку матерію. Нарешті, дух захоплює теорія, що вказує на існування в мікросвіті лептонних часток, властивості яких здатні пояснити буквально всі відомі нам феномени. Ця універсальна теорія, яку відстоює і розробляє московський професор Б. Іскаков, заслуговує на окрему розмову.
Таким чином, у науковій свідомості вже зріє можливість справжньої субреволюції, що може докорінно змінити наше мислення і життя. А «винуватцями» цієї майбутньої революції у свідомості виступають ось ці дивні літаючі об'єкти. Нерозпізнані об'єкти, що дедалі частіше потрапляють нам на очі, котрі інколи залишають сліди, негативно впливають на радіо, телебачення, електромагнітний зв'язок, навіть беруть людей... на інші планети! Навіть цей парадоксальний факт, як не дивно, не можна відкидати. Виходить, що поки наука сперечається про те, чи є життя на інших планетах, туди НЛО вже возять землян?!
— Так, це ймовірно. На жаль, (а може, на радість?), випадки прямих контактів іноді завершуються перебуванням землян на інших планетах, — говорить О. Пугач. Київська група по АЯ займалась цікавим фактом. Була навіть відповідна публікація. …Трапилося це ще в травні 1977 року. 58-річному жителю села на Кіровоградщині «двоє в чорному» запропонували полетіти з ними .Поряд з хатою стояв якийсь купол сріблястого відтінку. Григорій Васильович, довго не роздумуючи, сів у корабель, тільки сказав, що з умовою повернення на Землю. Спочатку промайнула вулиця, швидко віддалилося село і з'явилися зірки! Відсутній він був п'ять днів, але за його відчуттям— усього пише дві години. Не все, але він запам'ятав розмову з екіпажем, посадку на незнайому планету. Бачив подібні до земних, але гостроверхі дахи будинків, багато трави, квітучі дерева з квітами, схожими на цвіт персика. І людей, чомусь з парасольками, хоча повітря було чистим, а день — сонячним. Уже повернувшись на Землю, Григорій Васильович довго не наважувався розповісти про все. За своїми переконаннями він — стихійний атеїст. Пройшли роки, а спеціалісти й досі реєструють на місці посадки того апарата сильну аномалію... 
Перебираючи в пам'яті подібні випадки, наштовхуєшся тс на один парадокс. Зараз, як відомо, триває підготовка радянських журналістів до польоту в космос. А з газет нам стало відомо, що один з наших журналістів... «уже побував» у космосі! Не вірите? Почитайте самі (див. П. Мухортов «М-ский треугольник, или чужие здесь не ходят». «Комсомольское знамя», 17 вересня — 3 жовтня 1989 р.). Щоправда, діло за «малим» — за доказовістю.
Чому ж «вони», представники інших цивілізацій, не йдуть на відкритий контакт з нами? І це далеко не просте запитання задали вченому. Головною причиною їхнього утримання від контактів з землянами вчений бачить у низькому духовному й моральному рівні нашої цивілізації. Зазначимо й ту важливу річ, що контакти з посланцями інших цивілізацій відбуваються не з нашої волі. Але й вони допомагають нам глибше вивчати безмежні простори Всесвіту та невичерпні властивості матерії.
Київський політехнічний інститут, де відбулася зустріч з відомим ученим, торік став колективним членом Федерації космонавтики України, з'явилася в ньому й секція молодіжного аерокосмічного товариства «Союз».
Хтозна, може, хтось з випускників КПІ стане професійним дослідником НЛО?
С. ТИМЧЕНКО, член Федерації космонавтики УРСР,
«Який вік у НЛО?»
Газета «Радянська
освіта», 5 жовтня 1990 року.
OCR: Ярослав Сочка
Архив: Людмила Кевер (Ужгород)
НА
ЗНІМКАХ: Фреска з Тассілі, на якій, за гіпотезою швейцарського дослідника Еріха фон Денікена, зображені
величезні фігури в космічних скафандрах; Ральфу Діттеру, перукарю з Зейенвіллу
(штат Огайо, США), вдалося зробити цей унікальний знімок НЛО над будинком; а ця
«літаюча тарілка» (знімки зроблені фотолюбигелем-школярем з Сумщини) зображена
в двох стадіях польоту.
|
