 Національне космічне агентство США (NASA) заявило, що потужний телескоп "Кеплер", запущений у космос майже два роки тому для пошуку планет земного типу, обнадіяв результатами. Він виявив перші планети з розмірами Землі, які можуть бути пристосовані до життя — є шанс, що на поверхні цих планет є вода. П'ять потенційно пристосованих до життя планет перебувають в орбіті меншої та холоднішої зірки, аніж наше Сонце.
СКІЛЬКИ ЦИХ ПЛАНЕТ?
Ще "Кеплер" виявив шість планет, що обертаються навколо зірки, такої як Сонце (система Кеплер-11). Це найбільша група транзитних планет, що обертаються навколо однієї зірки, яку досі виявляли за межами Сонячної системи. "Життя цілком може бути поширене у всьому нашому Всесвіті", — запевняє Вільям Боруцкі, керівник програми NASA "Кеплер".
Ці сенсаційні висновки базуються на результатах спостережень, які проведено з 12 травня по 17 вересня 2009 року з-поміж більш ніж 156 тисяч зірок, які перебувають у полі зору "Кешіера" (а він охоплює 1/400 неба).
"За одне покоління ми перескочили від поняття позаземних планет — як основи наукової фантастики — до перетворення її в реальність", — заявив директор NASA Чарльз Болден.
Але і це ще не все. Виявляється, ці відкриття є лише частиною кількох сотень нових планет-кандидатів. Наразі їх дальність становить 1235 об'єкти. З них 68 мають приблизні розміри Землі, 288 — значно більші розміри, 662 — близькі до розміру Нептуна, 165 — схожі на Юпітер, а 19 — більші за Юпітер.
Із 54 нових планет-кандидатів, які є у зоні життя ,пять мають приблизний розмір Землі. Решта 49 кандидатів цієї зони сягають суперземного розміру (тобто вдвічі більші за Землю), навіть більших за Юпітер.
МОЖНА ПОРІВНЯТИ З УРАНОМ І НЕПТУНОМ
"Той факт, що ми знайшли так багато планет-кандидатів у цій крихітній частині неба, до-
зволяє передбачити: у нашій галактиці існує незліченна кількість планет, які обертаються навколо зірок типу Сонця, — сказав головний науковий дослідник місії Вільям Боруцкі. — Ми почали роботу від планет, які перевищують розмір Землі до 68 разів, а також із 54 кандидатами, які є у "зоні життя" і деякі з них можуть мати Місяць та рідку воду".
Система "Кеплер-11", що на відстані приблизно 2 тисячі світлових років від Землі, є найбільш щільно заповненою планетною системою, яку виявляли досі. Усі шість її підтверджених планет мають орбіти менші, аніж Венера, і п'ять із шести мають орбіти менші, аніж Меркурій. Єдиною іншою зіркою з підтвердженими транзитними планетами є "Кеплер-9", у якої їх три.
"Ці шість планет — суміш каміння і газів, включаючи, можливо, й воду. Кам'яні матеріали становлять більшу масу планет, у той час як газ — більша частина їхнього об'єму. Вимірюючи розміри і маси п'яти внутрішніх планет, ми визначили, що вони є одними з "найлегших" підтверджених планет поза нашою Сонячною системою", — повідомив Джек Ліссер, астрофізик, член наукової команди "Кеплера".
Усі планети, що обертаються навколо системи "Кеплер-11", є більшими за Землю, їх можна порівняти хіба що з Ураном та Нептуном. Внутрішня планета, "Кеплер-ПЬ", у десять разів ближче до своєї зірки, ніж Земля до Сонця. Найвіддаленіша, "Кеплер-11g", у півтора раза далі від своєї зірки, аніж Земля від Сонця. Вони мають значну кількість легкого газу, який вказує на те, що ці планети утворювалися впродовж кількох мільйонів літ.
"З кожним новим відкриттям "Кеплер" заповнює дедалі нові історичні прогалини", — підсумував астрофізик Дуглас Гаджинс.
Ірина БОДНАР
Що скажуть на це українські астрофізики? Із цими питаннями кореспондентка "Експресу" звернулася до Клима Чурюмова, члена-кореспонденнта НАНУ, відомого астрофізика, та Олександра Железняка, кандидата фізико-мате-матичних наук, наукового співробітника відділу астрометрії, зоряної та галактичної астрономії НДІ астрономії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
- Як можна сьогодні розгледіти планети на відстані двох тисяч світлових років від Землі? Мабуть, у слово "побачити" вчені вкладають особливий зміст?
К. Чурюмов:
— Звісно, ніхто ще не бачив зоряну систему "Кеплер" так, як ми бачимо наш Місяць. Учені орієнтуються на дані спектральних спостережень, розрахунки променевої швидкості зірок. Така швидкість змінюється, коли повз зірку проходить планета. Цей момент зоряного затемнення фіксують, аналізують, перевіряють завдяки складним формулам. Цього разу, завдяки даним про гравітаційний влив планет системи "Кеплер-11", вдалося визначити маси п'яти із шести цих об'єктів.
Додам, що більшість планет за межами нашої зоряної системи відкрито не стільки візуально, скільки методом складних комп'ютерних розрахунків, теоретично-експериментальним шляхом. Існує цілий напрям в астрономії — пошук планет за межами Сонячної системи. Й астрономи припускають, що їх немало, а "Кеплер" зумів підтвердити їхні здогадки.
- Коли йдеться про планети, схожі на Землю, відразу ж припускають, що там може існувати життя, подібне до земного?
К. Чурюмов:
— Припускається, та щоб припущення були максимально реалістичними, треба дізнатися про склад атмосфери планети, її структуру (газові гіганти не містять життя), наявність на ній джерел води, температуру на поверхні тощо. Утім це не обов'язково мусить бути копія нашої блакитної планети: з водяними океанами та благодатною сушею. Форм життя у Всесвіті
може бути багато, причому геть відмінних від тих, які ми знаємо. Екстремальні, за земними мірками, форми життя можливі й на Венері, і на Марсі, нехай йдеться про мікроскопічні бактерії, однак це також життя.
Але що більше параметри планети наближені до земних, то більший шанс, що там живуть наші брати по розуму. Або ж існують передумови для цього, і не виключено, що з часом учені зможуть спостерігати за процесами еволюції на "молодших сестрах Землі", розвитком життя від найпростіших форм до складних. Фантастика? А хіба не фантастикою ще донедавна здалися б сьогоднішні астрономічні відкриття?
- Відкриття нових планет вчені NASA завдячують телескопу "Кеплер-11". У чому перевага таких приладів?
О. Железняк:
— Космічні телескопи — це на сьогодні унікальні інструменти для вивчення Всесвіту. "Кеплер-11" — відносно невеликий, за сучасними мірками, телескоп, він спеціально створений для спектрального пошуку в космосі планет, подібних до Землі. Цей телескоп запустили на орбіту майже два роки тому. І весь час він вів спостереження за ділянкою космосу, в якій розташовані сузір'я Ліри та Лебедя. За припущенням астрономів, саме тут є чимало зірок, схожих на Сонце.
Наша атмосфера пропускає лише певну частину всього спектра електромагнітного випромінювання, що надходить від космічних об'єктів. Орбітальні телескопи на кшталт "Кеплера" допомагають розширити межі можливого, вивчати космос у діапазонах, що не досяжні для спостережень із Землі. У цьому, власне, і полягає основна перевага всіх космічних телескопів.
Наприклад, ще недавно новим словом в астрономії вважався телескоп "Габбл". Але він вивчає Всесвіт лише у видимому діапазоні хвиль. А "Кеплер" оснащений надчутливим фотометром. Завдяки таким приладам вчені розраховують отримати інформацію про молоді зірки, сховані за хмарами космічного пилу, цілі зоряні системи.
- Тепер, завдяки місії "Кеплер", у режимі он-лайн на сайті NASA можна спостерігати за Сонцем у форматі ЗD. Наскільки зрозумі-лішими стали процеси, що відбуваються на Сонці, завдяки його тривимірному фото?
О. Железняк:
— Надзвичайно, що вчені тепер зможуть дізнаватися про сонячну активність на невидимому боці світила. Телескопи апаратів NASA уможливлюють отримання даних про ключові моменти сонячної активності — спалахи, викиди плазми.
Донедавна науковці, які проводять моніторинг сонячних плям, не мали інформації про ті плями, що з'являлися на протилежному боці світила. Тепер є можливість зі значно більшою точністю прогнозувати магнітні збурення на Землі, а також планувати польоти у... Всесвіт!
Ірина КОНТОРСЬКИХ, гезета "Експресс", 10-17 лютого 2011 року
|
