|
 Ми вже писали про те, як на Житомирщині сільське населення стурбоване чутками про чупакабр. І ось остання новина з того ж серіалу: на Рівненщині невідома тварина напала на 80-літню Надію Зозолюк. У пенсіонерки, яка сьогодні лежить у травматологічному відділенні обласної клінічної лікарні, пошматована нога...
ГОЛОВА - КОТЯЧА
Бабуся наразі не може оговтатись від шоку — болять рани. Але найбільше непокоять спогади: тільки-но заплющить очі, здригається від жаху — вкотре бачить перед собою, на відстані кількох метрів, жахливого звіра.
"Голова у нього схожа на котячу, щоправда, кудлата,— розповідає пані Зозолюк. — Очі — булькаті й злі. Груди випнуті, стегна — широкі. Сидів на задніх лапах, передні ж, коротші, підняв угору. Хвіст — довгий і плескатий, на кінці — схожий на риб'ячий. Показував зуби і шипів!
Того ранку я вийшла з хати погодувати кролів і оторопіла,— скільки живу на світі, а такого чудовиська ще не бачила. Мій собака, Жерек, який завжди першим зустрічає непроханого гостя, сидить у буді і ні звуку ніби закляк від переляку. Інстинктивно хапаюся за вила, що стоять поряд, і тієї ж миті відчуваю на нозі гострі зуби тварини. Падаю на землю. Від болю паморочиться в голові.
3 останніх сил кличу Жерека. І мій пес, переборовши страх, відчайдушно кидається на нападника: гарчить, намагається вкусити його то за тулуб, то за хвоста. Чудовисько огризається, але задкує. І згодом бачу, як скаче на задніх лапах у дике поле, заросле зіллям, заввишки з людину. А Жерек лащиться до мене і скавулить — ніби співчуває. На землі й у валянку — кров. Ледве спинаюся на ноги і кличу сусіда. Та він мене не чує. Зціпивши зуби від болю, дибаю до хати. Беруся промивати рани, аж тут і син приїхав, і швидка допомога".
Чупакабра відправив Надію Зозолюк до лікарні "Множинні рвані рани у потерпілої нетипові, — коментує Юрій Малевич, лікар-ординатор, рабіолог обласної клінічної лікарні.— За тридцять років роботи в медицині таких ще не бачив. Вони не схожі на укуси лисиці, кота, бобра чи собаки. Глибина від 2,5 до 4 сантиметрів. На щастя, кістку не зачепило. Але.для профілактики потерпілій доведеться пройти курс лікування від правця та сказу".
"А СЕРЦЕ КАЛАТАЄ..."
...Їдемо до Гориньграду-2, що за десять кілометрів від Рівного, де усе й сталося.
Авто звертає з асфальтівки, і ми опиняємося в світі дикої природи: горбиста місцевість, безмежні поля, яких уже років із десять не торкалися леміші. Де-не-де — хати хуторян. Більшість — зруйновані чи напіврозвалені. Лише в деяких — доживають віку самітники.
"Чи я чула про чупакабру? — перепитує пенсіонерка Валентина Усенко. — Аякже. Діти зателефонували з Рівного і кажуть, щоб мерщій заганяла кіз до хліва і з хати не висовувала носа. Мовляв, на бабу Надю напало якесь чудовисько. Кудлате, з довгим хвостом і скаче, ніби кенгуру, на задніх лапах...
Зачинила ворота та двері й сиджу коло вікна, а серце калатає вщ страху: якщо, боронь Боже, щось і станеться, то нікого навіть покликати на допомогу. Вночі не могла склепити очей: собака чомусь рвався і гарчав аж до ранку...
Місцеві мисливці кажуть, що бачили здалеку того загадкового звіра — скакав на задніх лапах. А я вам так скажу: у цих диких "преріях" може завестися будь-яка бестія — вдосталь простору, хованок і поживи. Народжуються ж двоголові телята і потвори собаки чи вовки... А хіба чудовисько — виняток? Доречі, від мене до баби Наді через поля, горби та яруги недалеко. Власне, її хату видно звідси. О-он там", — показує рукою на "острівець", де з під густої крони дерев ледь виглядає дах оселі...
МОЖЕ, ЦЕ МУТАЦІЯ?
Натомість ні в Інституті епізоотології, ні в обласній лікарні ветмедицини не вірять в існування загадкового звіра. Тому делікатно відмовилися коментувати резонансний випадок. Мовляв, зі страху що хоч може привидітись. Але спеціалісти чомусь просили не називати ні їхніх прізвищ, ні посад. Чого бояться вони?
Цікаво, що жоден із посадовців досі не оглянув рентгензнімків потерпілих: торік загадкова тварина напала на жительку П'ятигорів. Свою нехіть пояснюють просто: мовляв, ніхто не надав. А може, у тому і сховано істину? У сусідній області, де загадкова тварина також нападала на людей, на чиюсь вказівку рентгензнімки поспіхом знищили...
"Чи може радіаційне забруднення, спричинене аварією на ЧАЕС, викликати таку мутацію тварини?— розмірковує Василь Бабенко, криптозоолог. — Думаю, що ні. Мабуть, відповідь слід шукати в іншій площині. Найімовірніше, загадкове чудовисько, що вбиває кролів і нападає на людей,— продукт генної інженерії. Експерименти під грифом "секретно" тривалий час проводили у військових лабораторіях СРСР і США— трансплантували гени тварин. Науковці навіть намагалися створити новий людський генотип, здатний вижити після атомної війни.
Власне, невідоме чудовисько могло з' явитися на світ і без втручання найрозумнішої істоти. Вчені схиляються до думки, що некеровані віруси, які проникають у гени, спроможні самотужки реструктурувати ДНК так, що спричинять еволюцію чи зміну виду тварин".
Володимир Ісаєв, газета "ЕКСПРЕС" 19 — 26 ТРАВНЯ 2011 року
|
