 Нове дослідження астрохіміків з НАСА та Інституту Карнегі підтвердило доволі суперечливу гіпотезу - здатність ДНК спонтанно формуватись у космосі. У центрі східчастих молекул ДНК, дослідили науковці, є кільцеві структури - азотні основи. Їх науковці знайшли в 11 з 12 вивчених метеоритів.
А далі завдяки лабораторним експериментам дослідники продемонстрували, як ці азотні основи могли утворитися всередині метеоритів: прості хімічні реакції з участю аміаку, води й амонію ціаніду виробляють широкий спектр речовин, важливих для формування ДНК. Це, на думку вчених, підтверджує версію позаземної природи синтезу ДНК. А от на навколишньому земному матеріалі аналогічних хімічних речовин немає.
А отже, усі ми — космічні прибульці? Але чи не фантастичне твердження, що молекули життя були сформовані у мертвому космосі, а не на поверхні Землі?
 — Ще раніше дослідження, проведені на радянських орбітальних станціях "Салют-7" та "Мир", а потім і в лабораторних умовах, довели, що в космосі відбувається синтез нуклеотидів, — розповів Ельмар Петров, завідувач відділу квантової теорії молекул та кристалів Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України, доктор фізико-математичних наук. — Ці перші молекули колись потрапили на поверхню Землі, і з них виникли перші форми життя на нашій планеті.
"Звідси і походить версія про те, що життя - перші біологічні молекули - на Землю принесла саме комета".
— Але учені пов'язують походження життя саме з метеоритами. Скільки ж їх мало впасти на нашу планету, щоб їй вистачило органічного матеріалу для утворення життя?
— У ранній історії Землі, — пояснив Клим Чурюмов, доктор фізико-математичних наук, член-кореспондент НАНУ, дослідник комет, — вони падали майже безперервно. Так заносили на Землю не лише складну органіку. Як відомо, метеори — це рештки ядер комет, що згоряють в атмосфері Землі. А кометні ядра містять в собі речовину, з якої мільярди років тому утворилася Сонячна система. До речі, звідси і походить версія про те, що життя — перші біологічні молекули — на Землю принесла саме комета. А раніше науковці з Центру космічних польотів Годдарда (США) повідомили про сенсаційну знахідку — у хімічному складі пилу від хвоста комети WILD-2 вони виявили гліцин. Ця найпростіша амінокислота входить до складу багатьох білків і біологічно активних сполук на Землі.
— Але ж, у такому разі, життєдайні молекули могли потрапити не тільки на Землю, але й на інші планети?
Я Е. Петров: — Так, але оптимальною виявилася Земля. Унікальне поєднання її геофізичних, атмосферних, температурних показників сприяло розвитку від молекул до перших форм життя. Наприклад, на Венері такого ніколи б не відбулося — там занадто спекотно і дуже сильний атмосферний тиск. Утім, ще ніким не спростовано, що десь у Всесвіті є життя, подібне до земного...
Ірина КОНТОРСЬКИХ, «ЕКСПРЕС» 18 — 25 серпня 2011 року
|
