Біоенергетика, парапсихологія, екстрасенсологія, телепатія — ці поняття ще не так давно відкидалися нашою офіційною наукою, вважалися вигадками буржуазних шарлатанів від науки. Ми виходили і сумновідомого принципу: цього не може бути, тому що цього не може бути. Нині часи змінилися. Ми визнаємо багато з того, що раніш рішуче заперечували. Набули права громадянства нові напрямки в радянській науці, давно вже визнані за кордоном. Ось чому нам видалася особливо цікавою зустріч з президентом Української асоціації екстрасенсів СРСР і міжнародного центру психоенергосугестії «Феномен», дійсним членом Всесоюзного товариства психологів, магістром психопрограмування А. В. Ігнатенком.
Альберту Венедиктовичу притаманні просто-таки феноменальні здібності Він часто виступав перед величезними аудиторіями жадібних до знань людей, в нашій країні і за рубежем. Член-кореспондент АН СРСР А. Г. Спіркін пише, що Ігнатенко «володів незвичайною, при цьому на дуже високому рівні, здатністю дистанційного енергоінформаційного «пливу на людей і сприйняття інформації по незвичайних каналах зв'язку, що являє великий інтерес для науки, яка досліджує феноменальні можливості людини».
Олексій (Альберт) Венедиктович Ігнатенко (народився 4 березня 1943 року в Україні) - доктор філософії, біологічних і енергоінформаційних наук. Вчений-косміст, активний громадський діяч і просвітитель зі світовим ім'ям, зробив значний внесок у розвиток духовно-моральної інформатизації Світового Співтовариства, основоположник Космогуманістичного Навчання та нових наукових напрямів, таких як: космоеніопсихологія, психоінформаціологія, космоеніоуфологія, космоеніомедицина, космоеніомистецтво, космоеніопедагогіка, космоеніоспорт та інших — Альберте Венедиктовнчу, коли ви виявили в себе здібності екстрасенса? Вони дісталися вам у спадок чи то переважно наслідок роботи над собою?
— Роль відіграли, мабуть, обидва фактори. Моя прабабуся вміла лікувати від укусів змій нашіптуванням. Мати, педагог за фахом, відзначалась надзвичайною чутливістю: уві сні одержувала інформацію про мене. І надсилала поштові перекази саме тоді, коли закінчувалася моя скромна стипендія. Я уже в дванадцять років умів присипляти своїх товаришів. Якось, сидячи в кіно з приятелем, дав йому в думках наказ: «Спати! Вода в залі!» Відключившись у темряві від дії на екрані, він скочив на стілець... Згодом я закінчив педагогічний і психологічний факультети. І ось уже більш як чверть віку займаюсь екстрасенсологією.
— Нині це наука з багатьма напрямками: біоенергетика, сугестологія, телекінез, телепатія... Яке її практичне значення для людини?
— Дуже широке. Нова наука знаходить своє застосування в педагогіці і психології, біології та медицині, вона сприяє розвитку творчих здібностей людини. Адже ми використовуємо лише три проценти з резервів головного мозку. Творчий же потенціал людини незмірно більший і можливості його невичерпні. Недавно разом зі мною виступала дитячий лікар-отоларинголог із Запоріжжя Н.В.Скорая. Вона розповіла про надзвичайно великий ефект біоенергетичного впливу на хворих дітей. Лікування за допомогою цього методу дозволяє часто-густо запобігати операції, а у випадку її необхідності помітно полегшувати проведення і зменшувати втрату крові.
— Серед наших читачів чимало молодих людей, які захоплюються спортом. Чи можете навести приклад у цій галузі?
— Звичайно. Тут застосовується сугестія, тобто безсловесна форма навіювання. Мені доводилось працювати із збірною країни з академічного веслування — знімав у спортсменів перед-стартове хвилювання. Був випадок з борцем класичного стилю, який пошкодив зв'язки лівої руки. Я дав йому в цю руку сильний енергетичний імпульс. Він вийшов на килим і виграв усі поєдинки.
Нині ми разом з Інститутами ядерної фізики та психології готуємо спільну програму, спрямовану на вирішення екологічних проблем і реабілітацію людей, уражених променевою хворобою.
— Можна зрозуміти сплеск інтересу до таємниць екстрасенсології в останні роки. Надто тривалий час вона була під забороною, не вважалася наукою. Тепер хворі, які вже не сподіваються на допомогу від традиційної медицини, часто звертаються до екстрасенсів. Все це призводив до того, що за цілителів часто видають себе і люди, дуже далекі від науки, головна мета яких — довгий карбованець...
— На жаль, це має місце і таїть у собі певну небезпеку. З біоенергетичним впливом на підсвідомість людини треба бути дуже обережним. Нині на базі Міністерства охорони здоров'я УРСР, інститутів психології і народної медицини, Української асоціації екстрасенсів створена експертна комісія, яка тарифікуватиме фахівців. Оплатою повинна винагороджуватись тільки конкретна допомога хворому.
Крім цього, при центрі «Феномен» працюють курси, на яких навчаються переважно лікарі, а також здібні люди з числа народних цілителів. Їм читають лекції з біоенергетики, медичної астрології, хронобіології та інших дисциплін. Практику слухачі проходять у лікарнях та в нашому центрі. Після закінчення навчання їм видаються відповідні посвідчення.
— На зустрічах з вами — переповнені зали, люди різного віку — від дітей до старих.
— Це природно. Людей завжди хвилювало і вабило непізнане. На порозі XXI століття вони повинні одержати нові знання. Навіщо ми живемо на цьому світі, у чому наше призначення? Теорію Дарвіна про походження людині від мавпи нині вже ніхто не сприймає всерйоз. Ми завжди були людьми, зв'язаними з Космосом і Землею. І нам треба знати про себе значно більше, ніж знаємо. Приміром, про біоенергетичні оболонки або так звані тонкі тіла, які залишаються після смерті людини, про її попереднє життя...
— Переселення душ? Хіба можна це довести?..
— Можна. В лабораторних умовах людину за допомогою навіювання — сугестивним способом — «занурюють» у її попереднє життя. І вона починає раптом говорити грецькою чи іспанською мовами, про які раніш не мала уявлення, згадує побутові предмети, що використовувалися в давні часи, країну, де народилася, тощо. Коли ж людину повертають до реального життя, вона нічого не пам'ятає. Таких прикладів у спеціальній літературі описано чимало. Я, приміром, жив колись в Єгипті, був служителем культу. Нині ж — українець, живу у своїй республіці. Тому вважаю, що всі ми люди однієї національності — діти Космосу. І варварськими здаються мені всі міжнаціональні конфлікти. Людина протягом свого космічного життя може належати до кількох національностей.
— Нині в нашій країні відбувається відродження релігійних вірувань. Чи не вважаєте ви, що вони певною мірою перегукуються а деякими напрямами екстрасенсології?
— Релігійним вченням притаманна істина. А заслуга їх у тому, що вони підносять духовність народу, якої нам так не вистачало всі ці роки. Релігійні люди вірять в Бога, а ми — в космічний розум, спілкуватися з яким можна на рівні думок. Це особливо властиве людям з високою інтуїцією.
— Контактерам?
— Так. Вони можуть одержувати відповіді на свої запитання від енергоінформаційного поля Землі, в словесному або зображувальному вигляді. Про це свого часу говорили Вернадський та Ціолковський.
— А ви особисто спілкувалися з контактерами?
— Звичайно, і не раз. Знаю більш як п'ятнадцять таких осіб. Останнього разу, коли був на конференції в Софії, зустрівся з двома дівчатами, які твердили, що бачили інопланетян, невисокого зросту, в жовтогарячому одязі.
— Твердити можна будь-що...
— Я вивів свою астральну оболонку і теж побачив цих людей у жовтогарячому. А перед вікном у цей час зависли дві «тарілки», які згодом щезли.
— Отже, ви вірите і в НЛО?
— Безумовно. Йдеться про посланців інших космічних цивілізацій, що давно вже опанували види енергії, нам недоступні. Цим і пояснюється здатність інопланетних апаратів пересуватися в просторі з незрозумілою для нас швидкістю, змінюючи курс під різними кутами.
— На Київському телебаченні знято фільм, який розповідав, як ви... розганяєте хмари. Такий вплив на природу ви назвали психоенергетикою. Чи не відкриєте трохи завісу цієї таємниці?
— Свого часу я працював на олімпійській базі в Бірштонасі, в Литві, психологом команди з академічного веслування. Мали відбутися змагання, а погода зіпсувалася. Три дні підряд йшов дощ. Тоді я спробував... розігнати хмари. І протягом п'ятнадцяти днів тримав у радіусі шести кілометрів сонячну погоду. Тримав її, можна сказати, долонями. Я уявляв собі, що долоня моєї руки випромінює енергію. Спрямовував її в те місце, де в даний момент повинно знаходитися сонце. Коли промінь від моєї долоні доходив до хмар, подумки уявляв собі реакцію, що там відбувається. Ці свої здібності демонстрував недавно і на конференції екстрасенсів у Софії.
— Ви автор ряду методичних розробок у галузі екстрасенсології. Де з ними можна познайомитись?
— Незабаром має вийти з друку моя книга «Як стати феноменом». Там можна знайти відповіді на запитання, які хвилюють допитливих.
— Що б ви хотіли порадити нашим читачам?
— Насамперед, нести людям добро, посмішку, ставитися до них з відкритим серцем. Наша думка — матеріальна. Варто подумати зле про людину, і їй може стати погано.. І навпаки - можна хвору людину уявити, собі здоровою, життєрадісною, послати їй доброзичливий сигнал, і вона почуватиметься значно краще.
Нагальною потребою нашого суспільства є формування і виховання нової людини, чистої душею, з благородними помислами. Тому ми всі повинні творити добро. Тільки воно здатне врятувати нашу країну від кризи, сприяти тому, щоб наші взаємини ґрунтувалися на загальнолюдських цінностях.
Інтерв'ю взяв Володимир ПАНИЧ.
Джерело: "Патріот Батьківщини", 9 грудня 1990 року (з архіву І.Качанова, OCR: Я.Сочка)
|
