Місця сили – це особливі райони планети, де можна зафіксувати потужну енергетику. Це можуть бути мегалітичні рукотворні та природні споруди, гори, озера, печери та багато чого іншого. 

Людина, потрапляючи до місця сили, відчуває на собі сильну енергетичну дію, що може проявлятися як на фізичному, так і на емоційному рівні. Вплив може буває як позитивним, так і негативним. 

Іноді місця сили пов’язані з певними природними аномаліями, тектонічними розломами, енергетичними вузлами нашої планети. Останні можуть змінювати своє розташування, підсилюватися, або навпаки – втрачати енергетику. 

Ще в далеку давнину люди знали про такі території. Вони їх активно використовували. Різні утворення та споруди на місцях сили, гармонізували земну енергетику, підтримували зв'язок матеріального (грубого) і тонкого (невидимого) світів.

На превеликий жаль, більшість таких споруд і утворень, зруйновані, розкопані та просто стерті з лику землі. Такі процеси негативно впливають на стан довкілля, долі людей, їх духовний світ.

Раніше місця сили шанували, берегли, незважаючи на релігійні та культурні традиції. Так і сьогодні багато православних храмів розташовані на місцях сили, де раніше знаходилися язичницькі слов’янські капища. 

Сьогодні наша віртуальна мандрівка по загадковій і таємничій Роменщині буде пов’язана із величезними земляними курганними некрополями.

На обох берегах Сули, як Єгипетські піраміди піднімаються у височінь, іноді до 10 метрів. величезні Скіфські могильники, або кургани. Місцями вони утворюють цілі комплекси-некрополі. Частина їх прихована у лісах, тому перебуваючи серед курганів виникає відчуття аналогії із загубленими в джунглях містами та пірамідами індіанців майя Центральної Америки. Їх тут налічується кілька сотень. Це могили наших далеких предків, які мешкали тут у VІІ ст.. до н. е. 

Основна кількість курганів знаходиться північніше Ромен. Найбільші групи розкинулись поблизу сіл: Пустовійтівка, Великі Будки, Басівка. Плавинище і Герасимівка. Курганні групи, на південь від Ромен, відомі також поблизу сіл: Чеберяки, Глинськ, Ярмолинці, Сурмачівка, Попівка.

У глибоку давнину  в Дніпровському лісостепу на Лівобережжі, в басейні Сейму, Ворскли, Сули та Псла жили скіфи-землероби. Постійні війни, далекі військові походи в Середню Азію, на Кавказ, за Дунай, одержані блискучі перемоги, перш за все, над перським царем Дарієм, закріпили за скіфами славу непереможних.

Як спогад про одну з наймогутніших, колись у світі, – Скіфську державу, залишились численні кургани, що густо вкривають майже всю територію сучасної України. Більшість вчених схильні ототожнювати Посулля зі священною землею Геррос, де, за свідченням Геродота, скіфи ховали свою знать та царів.  

Скіфи вважали, що в цих місцях розташований вхід до потойбічного світу – території нового життя, ніби то  тут перейти до раю буде найлегше. Сьогодні такі невидимі входи називають кротовими входами  (порталами) до інших світів.

Так, скіфи залишили нам свою історію у вигляді величезних земляних пірамід конусоподібної форми. 

А які загадкові і таємничі факти, пов’язані із скіфськими курганами та Роменщиною відомі нам сьогодні?

Вже багато років сюди приїздять численні весільні кортежі. Молодята, які тільки побралися, вважають обов’язковим побувати на курганах, зробити фотознімки. Дехто, на свята, біля їх підніжжя варять куліш чи просто відпочивають. У 2010 році місце поблизу «Старшої могили» було визначено для проведення міжнародного польового з’їзду «Скіф – 2010», науково-дослідницького громадського об’єднання «Космопошук». Одна із учасників, приїхавши на форум (3 дні) в окулярах, поїхала назад додому без них, бо зір відновився. 

Через рік тут побували колеги з Чернігова. Один із пошуковців мав проблеми з суглобами ніг. А вже на вокзалі члени пошукової групи помітили, що він перестав накульгувати. 

Але, на жаль, не тільки позитивна енергія проявляє себе в цих місцях. Мабуть немає людини, яка б не чула про криптозоологічний феномен, що з легкої руки журналістів було названо феноменом «чупакабра». Невідомі науці монстри протягом чотирьох років тероризували мешканців сусідніх сіл вбиваючи кролів, зайців, знищуючи собак. Таких випадків зафіксовано більше тридцяти. Коли нанесли на карту всі місця нічних атак, їх голосів, то вийшло, що епіцентр проявів злої сили розташований саме в районі Стайчиного яру, де знаходиться скіфський некрополь із 60 курганів. 

Відвідували скіфські могили декілька телевізійних груп, журналісти, але встановити істину, чи об’єктивно висвітлити проблему так і не змогли. Ще раніше глумилися над могилами багато разів «чорні» пошуковці (псевдоархеологи), шукаючи примарне скіфське золото.

Ця загадкова територія і сьогодні продовжує притягувати до себе різних людей. Випадково чи просто так у світі нічого не буває…

Минуле і майбутнє, реальність, міфологія, містика польова енергетика тісно переплітаються та існують тут разом.

А ще цю територію можна сміливо вважати історичною землею, адже вона дала Україні багато видатних постатей, народила одну із перших землеробських цивілізацій, збагатила її неповторною природою і чудовим кліматом. Земля, яку передали нам на зберігання попередні покоління постійно чекає своїх дослідників і захисників. Залишається надіятися, що вона (земля) ніколи не стане порожньою.